Чому не питають про відповідальність ексміністра оборони? Через відсутність Mavic загинули й поранені десятки тисяч

Тут небайдужі громадяни пишуть, що Міноборони купує мало Mavic. Згодна, Mavic завжди треба більше.

Але раз є увага до цієї теми – давайте я розкажу вам коротку казочку на вісім дій. Де ми були й куди прийшли.

Дія 1.
Осінь 2021-го, Резніков приходить на посаду міністра оборони. Західні медіа трублять про вторгнення. Навіть домогосподарки десь у Бразилії знають, що Росія нападе. Резніков не контрактує Mavic. Узагалі. Навіть безпілотників українського виробництва закупили сумарно кілька десятків на весь 2022 рік.

Дія 2.
Починається вторгнення, ми завозимо перші партії Mavic в Україну. Наша волонтерська команда затягнула перші сотні Mavic, коли ще не було проєкту "Армія дронів" від Мінцифри і великі фонди не встигли розкачатися. Від Міноборони – суцільна тиша.

Дія 3.
Літо – осінь 2022-го, волонтери, фонди починають гребти Mavic по всьому світу. Включається Мінцифри. Підключаються великі бізнеси. Нестача шалена. Бригади захлинаються у проханнях дати хоч щось, вони сліпі, особливо вночі. А ворог бачить. Через це йдуть страшні втрати. Від Міністерства оборони – тиша.

Дія 4.
Осінь 2022-го – зима 2023-го. Я включаюся переконувати Міноборони закупити Mavic. Кілька разів добиваюся зустрічі з міністром на цю тему. Наводжу аргументи. Озвучую, скільки ми несемо втрат суто через відсутність цього дрона. Резніков слухає, навіть записує. Але в кінці каже, що купувати ці дрони неможливо. Бо це Китай. Неможливо й усе. Партнери не зрозуміють. Я йду до партнерів, питаю у високих кабінетах Вашингтона, Лондона й ще кількох столиць. Усі кажуть – робіть, що вам треба для перемоги, просто не ходіть із плакатами по Хрещатику, де і що ви купили. Узимку 2023-го міністр в інтерв'ю публічно каже, що Mavic не має значення для поля бою. Уже минув рік після вторгнення, а міністр усе ще не розуміє, що саме на цьому безпілотнику тримаються його бійці на першій лінії.

Дія 5.
Весна – літо 2023-го, я знову і знову пробую переконати МО купити опорний дрон тактичного рівня. Пояснюю, що мені побратими по кілька разів обривають телефон, іде дуже тяжкий контрнаступ. Фронт благає про допомогу. "Максимум, що я можу зробити, це зустрітися з бізнесменами, пояснити їм, що треба купити", – каже Резніков. І я організовую для нього цю зустріч. Сподіваючись, що буде хоч щось.

Дія 6.
Кінець літа 2023-го.
Від МО – тиша, жодного лідерства не з'являється навіть у питаннях Mavic, не те що у військових технологіях. Я виходжу й чи не першою в країні кажу: міністр оборони не відповідає своїй посаді й має піти. Пишу статтю під назвою "Міністерство Поразки". Детально обґрунтовую й пояснюю суспільству масштаб катастрофи. Зрештою міністра таки звільняють. І, думаю, Mavic були далеко не єдиною причиною.

Дія 7.
Весна 2024-го.
На позицію керівника в Агенцію оборонних закупівель МО приходить Марина Безрукова. Уперше в історії міністерство починає купувати Mavic. Так, зі збоями у графіку, так, менше, ніж потрібно. Але починають.

Дія 8.
І от зараз агенцію починають критикувати кілька активних людей, мовляв – чому так мало? Я підтримую, що треба більше, особливо Mavic 3T на зимовий період. І сподіваюся, що закуплять значно більше. У мене тільки одне питання: чому ніхто, окрім мене, два роки повномасштабки не питав міністерство про Mavic? Чому нікого не хвилювало, що вони їх тупо не купують?

І чому ніхто не піднімає питання відповідальності ексміністра? Через відсутність Mavic загинули й поранені десятки тисяч людей. Чому це тільки моя битва, як тоді, так і зараз? Можливо, я помиляюся. Тоді дайте лінки на свої пости, інтерв'ю, статті, де ви вимагали закупівлі Mavic і відставки міністра. Ще раз. Не лише я чи наша команда займалися завезенням Mavic. Сотні людей і команд. Але схоже, що лише ми вимагали в Резнікова купувати ці дрони. Багато знавців розкажуть, що вони теж особисто писали пости й статті, щоб змусити МО купувати цей дрон. Але ніхто не дасть лінки. Якщо будуть докази, тим, хто включався особисто, подякую. Я вмію бути вдячною й визнавати помилки.

Однак, скоріше за все, буде багато коментарів, але цікаво глянути, хто реально боровся, щоб змусити державну систему й наші податки працювати на нас. Їх будуть одиниці, якщо взагалі будуть.

Завіса.

Як людина, яка два роки відчувала, що б'ється в одиночку, я хочу подякувати Агенції оборонних закупівель, що ви нарешті показали – Міноборони може й має купувати цей суперважливий для фронту дрон.

І, звісно, купляйте тисячами на місяць, без цього ніяк.

Джерело: Марія Берлінська / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора