Для селян на теренах колишнього Гетьманства бути "такими самими, як великоруські", означало втратити людські права
У своєму блозі на сайті "ГОРДОН" історик Віктор Мироненко пояснив, чому селяни на території колишнього Гетьманства відмовлялися від рівності з "великоросійськими селянами" та стали "повільно перетворюватися на українців".
Володимир Путін в інтерв'ю американському режисерові Оліверу Стоуну сказав, що українці – такі самі, як і ми, що росіяни й українці – народи-родичі.
Так от, хай пробачить мені пан президент, але, на мій погляд, це, як би м'якше сформулювати, думка не нова та лукава.
"Ви – такі самі, як і ми!.."
Зі знаком оклику все зрозуміло. Хто ж буде заперечувати проти очевидного – того, що всі люди рівні у своїх правах, ну і т. д.
Але є сенс відволіктися від знака оклику та поговорити про крапки.
Саме на цей гачок імперська влада в позаминулому столітті намагалася ловити "малоросів".
Не вийшло! Вони в масі своїй стали повільно перетворюватися на українців, про що в подробицях написав російський історик Олексій Міллер у своїй книзі. Вони стали вішати поруч з іконами в червоному кутку хати портрети Тараса Шевченка (безпрецедентно у світовій історії!), наполегливо далі розмовляли своєю "говіркою" та відмовлятися від рівності з "великоросійськими" селянами, яку їм пропонували.
Цікаво, чому?
А тому, на мій погляд, що для абсолютної більшості "посполитих" – простих селян на теренах колишнього Гетьманства (не плутати з полковою "старшиною", яка легко погодилася на пропозицію бути такими самими та кинулася після відомого указу Катерини II доводити своє право бути "такими самими", тобто належати до класу привілейованих нероб імперії), так от, для них бути "такими самими" означало втратити елементарні людські права, навіть ті невеликі, які вдалося вирвати з боєм у поляків – право не бути річчю.
Не думаю, Володимире Володимировичу, що сьогоднішні громадяни України, звичайно, не всі, а самостійні та відповідальні, ті, на яких вона всі останні роки тримається, незважаючи, вибачте, на зусилля "таких самих, як і вони", у вашому оточенні, не розуміють сьогодні того, що розумів український селянин тоді.
Я думаю, що самостійні та відповідальні громадяни Росії, України, Білорусі, як, утім, і всі інші в цьому прекрасному світі, готові бути "такими самими" у своїх правах і своїй людській гідності. У цьому ми всі – родичі, пане президенте. І навіть ті, хто поки що не розуміє цього, рано чи пізно зрозуміють.
Джерело: "ГОРДОН"