Про особливості однієї антидержавної політики G

Моя позиція: і законодавство, і вся державна політика України повинні мати на меті відновлення державного суверенітету і територіальної цілісності країни.

Усі будь-які маніпуляції з так званими особливостями, тим паче "над", тим паче навіть без згадки про Автономну Республіку Крим як невід'ємну частину нашої держави – складові подальшої зради нинішньої влади президента Порошенка.

І ось чому.

1. Внесений президентом до Верховної Ради законопроект "Про особливості державної політики із забезпечення державного сувернитету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях" уперше у світовій практиці легітимізує ватажків терористичних організацій ОРДЛО і так звані Мінські домовленості. Мінські домовленості не є міжнародною угодою України, а Будапештський меморандум – є. І саме на основі Будапештського меморандуму і президент Порошенко, і його депутати мали б чітко виписати: а) закон; б) план оборони України; в) міжнародну коаліцію до повного визволення нашої країни від агресора Росії.
   
   
2. Вимушені переселенці – громадяни України з Донецької, Луганської областей та Автономної Республіки Крим – мають отримати реальну підтримку в питаннях забезпечення житлом, соціальними правами. Одночасно мають бути гарантовані в законі назавжди всі права власності та соціальні права одразу після деокупації захоплених агресором українських земель. Треба визнати і врегулювати статус таких осіб, щоб вони не опинилися "поза законом".
   
   
3. Якщо у проекті закону мова йде про збройну агресію і злочинне загарбання Російською Федерацією частини території України, то дія Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, на який є посилання в законопроекті, є абсурдом у практиці міждержавних стосунків.
   
   
4. Невід'ємною складовою цього законопроекту мав би стати національний санкційний список стосовно підприємств та осіб РФ. Інакше ми вимагаємо санкцій з боку інших країн, а самі їх чомусь не запроваджуємо належним чином (сьогодні під санкціями є лише особи, які відвідують окупований Крим і підприємства, які ведуть господарську діяльність на нашому півострові). У законопроекті нічого не сказано про формат економічних відносин з окупованими територіями. Що з блокадою?

Моя принципова позиція полягає в тому, що деокупація, реінтеграція та повернення миру в Україну можливі за умови повного і безумовного виведення російських військ. Розмови або намагання чинити по-іншому – подальше сповзання в безодню до руйнації держави.

І ще одне.

Чи не найголовніше.

Виходити на переговори щодо будь-яких політичних домовленостей потрібно лише після повернення в Україну всіх незаконно утримуваних агресором наших співвітчизників. Неприпустимо, що у проекті закону нічого не сказано про звільнення наших громадян, які утримуються як заручники і в'язні сумління на тимчасово окупованих територіях та на території РФ.

Джерело: "ГОРДОН"