Якщо НАТО погодиться на вимоги РФ, це буде насмішка над Заходом. Не можуть 3,5% світового ВВП розповідати, що робити Альянсу, який має майже 50%
На фоні того, що країни НАТО і Московія так чи інакше виходять на обговорення параметрів європейської безпеки, зараз, певно, одне із ключових, що повинна мати Україна, – це чіткий набір аргументів і систематично їх поширювати на західну аудиторію. Очільник МЗС почав це минулого тижня статтею для видання Foreign Affairs, але явно треба більше.
В основі української аргументації мають бути дві речі, як на мою скромну думку:
- чітке нагадування, що саме агресія Московії проти України у 2014 році зробила опцію приєднання до НАТО такою привабливою для українців;
- активна боротьба з московитськими вигадками, що попередні хвилі розширення НАТО якось реально вдарили по воєнній безпеці Московії, що є абсолютно неправдою.
Паралельно треба підключати всі країни Центрально-Східної Європи, які теж тою чи іншою мірою розуміють, що згода Альянсу на нерозширення під розповіді, що попередні хвилі розширення були злом, дестабілізують увесь регіон, делегітимізуючи попередню політику.
Паралельно треба працювати всередині США – у першу чергу з Республіканською партією окремо і Конгресом загалом. Із першими – щоб постійно нависали над Байденом погрозою перетворити його спроби порозумітися з Московією на предмет внутрішньої політики. Ну і Конгресом загалом, який більш проукраїнський традиційно і більш амбітний, коли мова про політику США щодо України.
Паралельно непогано було б давити на те, що не можуть приблизно 3,5–3,7% світового ВВП (Московія) розповідати, що робити Альянсу, в якого майже 50% світового ВВП. Це буде та ще насмішка над Заходом, якщо вони на вимоги Московії погодяться.
Ну і закріплювати це все тим, що от же ж адміністрація Байдена намагалася бути стриманою, враховувати інтереси Московії під розповіді про стабільні та передбачувані відносини з Росією, а отримала ще більш серйозну, ніж навесні, ситуацію, а все через традиційний московитський максималізм.
Хоча, звичайно, Україна в найгіршій ситуації, будучи між грандами. І надмірна конфронтація битиме перш за все по нас, і будь-які спроби домовлятися теж наші інтереси перш за все зачеплять. І як у цих умовах пролавірувати так, щоб максимально забезпечити наші національні інтереси, – то це вимагає дуже великих зусиль і хисту.
Джерело: Mykola Bielieskov / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора