Міжнародний трибунал – не те, що можна ігнорувати чи призабути. Доки Путін живий, над ним висітиме ордер

Путін відвідав Маріуполь, безумовно, не просто так і не для того, щоб показати, що він відважний. Його візит безпосередньо пов'язаний із гаазьким ордером і висунутими саме йому обвинуваченнями.

Із Маріуполя вивезли багато українських дітей, і злочинець прибув на одне з місць своїх злочинів не випадково. Хай що він зараз верзе і хай що вдає, він чудово розуміє ступінь серйозності зміни свого офіційного статусу. До того ж цей статус залишатиметься таким, доки його не заарештують, не відбудеться суд і не оголосять результатів. І абсолютно неважливо, залишиться він на той час президентом чи піде на спочинок вирощувати капусту.

Мілошевичу висунули обвинувачення 1999-го, ще коли він був президентом. 2000-го він любісінько поперся на нові вибори, у першому турі програв, почав вимагати другий, його повалили "бульдозерною революцією", але з політики він однаково не пішов і вирішив очолити сербських соціалістів. За пів року його вже заарештували на його белградській віллі – ініціатором став тодішній прем'єр-міністр – і в межах таємної спецоперації доправили до Гааги. П'ять років він просидів у гаазькій в'язниці, де й помер, не дочекавшись вироку.

І Путіну не відбило пам'ять. 2000-го він був одним із тих, хто вітав югославський народ із перемогою і бажав успіхів на шляху демократії та свободи. Міжнародний трибунал – не те, що можна ігнорувати, переосмислити чи призабути. Доки він живий, над ним висітиме ордер.

Джерело: Юлия Пятецкая / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора