Зеленський "спливає кров'ю" від дрібних інформаційних порізів. Водночас іншої опори, окрім невичерпної народної любові, у президента немає G

Фото: Dmitry Raimov / Facebook

Проти президента України Володимира Зеленського використовують "стратегію дрібних порізів", вважає політтехнолог Дмитро Раімов.

Президент "спливає кров'ю" від дрібних інформаційних порізів. І якщо найближчим часом кровотечі не зупинять, Володимир Зеленський стече рейтингом і зіткнеться із труднощами нового масштабу. Зараз за його рішеннями стоїть велика народна довіра, і це – тільки це – примушує втілювати зміни. Без суспільної підтримки влада президента закінчуватиметься на порозі його кабінету. Іншої опори, окрім невичерпної народної любові, у президента немає.

Стратегія, обрана проти Зеленського, далеко не нова і випробувана як в Україні, так і в усьому світі. Її називають "стратегією дрібних порізів". За неї публічній особі або бізнесу завдають невеликих "порізів": інформаційні кризи і скандали – які поступово, крок за кроком, ведуть рейтинг підтримки вниз. У бізнесі це добре відчутно: ви купуєте в одного й того самого продавця, але з часом – він вас обважить, то обрахує, то продасть зіпсоване. Один раз – помилка, два рази – ну, буває, три й більше – ви просто відмовитеся тут щось купувати.

У політиці так само. Є певний поріг помилок, який ви відпускаєте політику. Після його завершення – просто вибираєте іншого.

Великого скандалу, як це було в Петра Порошенка з липецькою фабрикою і справою Гладковського, у Володимира Зеленського ще немає. Зате невеликих скандалів безліч: від літака "Мрія" з комерційним вантажем і "Велюром" до оскандалених міністрів та працівників адміністрації з їхніми рідними братами-корупціонерами.

Поріз за порізом. Скандал за скандалом. Президенту завдають невеликих порізів, які по одному ніби й не небезпечні. Не може ж брат глави Офісу президента вбити рейтинг президента? Не може ж корупціонер-міністр убити рейтинг президента, якщо гарант ні до чого? Не може ж депутат партії президента вбити рейтинг президента, якщо в тому ресторані гаранта не було ніколи?

Не може. Окремо. Але в сукупності, коли новинна стрічка рясніє щоденною "зрадою" вже нової команди – може. Пригадайте, як формується ваша інформаційна стрічка сьогодні. Практично скрізь усі публічні особи говорять то про один скандал, то про інший. По кілька скандалів на день.

Президенту нав'язали порядок денний – відбиватися від негативу. І практично вся робота його невеликої команди полягає не в конструктивній роботі, а в гасінні пожеж. Тоді як виконанням передвиборчих зобов'язань займається мало хто. Інформаційні "пожежі" відволікають, тоді як рутинна чиновницька робота симулює реальне перетворення держави.

Що буде далі – уже звідано й багаторазово випробувано. Часто невеликі порізи не лікують, а заклеюють. Сяк-так зупиняючи кров. Але вона однаково витікає. Так і з рейтингом: він знижується.

І якщо на кров в океані збігаються акули, то в політичному морі на зниження рейтингу пливуть акули політичні. Подивіться, наприклад, як активізувалася опозиція в особі Петра Порошенка. Та й представники регіональної влади: мери, депутати.

На Володимира Зеленського чекає ще пів року – рік, поки його рейтинг зможе утримувати легітимність рішень. Перший іспит – місцеві вибори, які вже найближчої осені покажуть результат знекровлення. Наступний крок – коли місцева влада, вибрана народом і опозиційно налаштована, почне щосили суперечити Києву й саботувати всі рішення. Так і почнеться "закінчування влади на порозі кабінету". Усе це світова історія вже проходила. Лише висновків ніхто з неї не зробив.

Якщо підбивати підсумки, то давайте дамо безкоштовну пораду найближчим прихильникам президента і, наскільки це можливо для маленької людини, самому президенту.

Варто якомога швидше осмислити те, що відбувається. Як в управлінні компанією, важливо виділити окремих людей на врегулювання поточних криз і захист від інформаційних скандалів. Іти на кілька кроків попереду, випереджаючи скандали, а не постійно влітаючи в них, як у ями на дорозі.

А самому зосередитися на виконанні передвиборчих обіцянок і реальному управлінні. Інакше восени, за законом про децентралізацію, реальне управління може обмежитися лише Києвом. І виключно кабінетом президента.

Хтось скаже: неможливо таке. Але в умовах падіння політичного рейтингу, коли президент не балотується на другий строк, президентська команда займеться тим, чим займаються всі українські політики, незважаючи на чин і вік. Порятунком себе.

Стара політична мудрість "урятуй себе – і всі врятуються" залишається як ніколи актуальною.

Джерело: "ГОРДОН"