Тема з Орбаном має бути обіграна на користь ЄС та України. Це можна зробити
Уявімо собі ситуацію: усе ж зустрічаються Рубіо й Лавров. А Лавров знову говорить про першопричину. І, увага, Трамп каже: "Я пропоную зупинитися, іти додому".
Але ця фраза, якщо її записати й поставити знак рівності, означає одне – припинення вогню. І це вже було.
Тоді виникає питання: "Так що буде предметом розмови?" Власне, під час зустрічі Рубіо й Лаврова стане очевидно і зрозуміло: Рубіо, на відміну від Віткоффа, розрізняє, де Албанія, а де Україна. І він може точно сказати, що Азербайджан з Албанією не воював, як і Вірменія з Камбоджею.
У цьому відношенні тут усе набагато досконаліше. Якщо Трамп зрозуміє, що після зустрічі Рубіо й Лаврова їхати туди немає сенсу, він просто не поїде.
Це по-перше. По-друге, а чому саме Орбан? Бо якщо сказати Орбану "прийду" – він радий. А якщо – "не прийду", ще більше радий. Якщо так зробити з Мелоні – доведеться їхати, бо вона така в'їдлива, що не пробачить. А не дай боже, так сказати Мерцу й не зробити – той узагалі образиться, і буде швах.
Тому Орбан – такий собі "цуцик", розумієте? Його можна відправити туди чи сюди, і всі задоволені. Але тут не все так просто. Мене трохи дивує напруженість у стосунках між лідерами Європейського союзу.
Я би, навпаки, потирав руки й казав: "Ну, тепер ми тебе точно позбавимо права голосу в Європейському союзі, бо справжня причина в тому, що ти завіз сюди фюрера московського".
Тут, розумієте, усі ці речі потребують розумного, навіть мудрого підходу.
У цій ситуації – чи то тема Tomahawk, чи то територіального "ченчу", чи зустріч у Будапешті – усе не так однозначно. Як на мене, то це déjà vu: уже був 1994 рік. Я б, навпаки, сказав: "Так, був 1994 рік – беріть і виконуйте, що тоді підписали. Що ж ви розбіглися?"
Підписали в Будапешті, а тепер кажете, що не здатні це виконати. Виконуйте те, що підписали вже один раз.
Усе залежить від того, наскільки в переговорній позиції ти здатен реагувати, а не рефлексувати на ці речі. Я зі свого досвіду можу сказати: я часом переслуховував записи своїх переговорів і питав себе: "Що ти тут хотів сказати?" І це важливо: щоб під час переговорів теми "ловилися", а відповіді були точними.
Тема з Орбаном має бути обіграна на користь Європейського союзу, на користь України. І це можна зробити навіть у цій ситуації.
А щодо Трампа – він у своєму амплуа. І що ми можемо змінити? Участь саме Угорщини в цих переговорах може бути використана самим НАТО і Європейським союзом як остаточна крапля, щоб поставити Орбана на місце.
Може бути, а може, і ні. Звісно, хотілося б, щоб так. А якщо ні – тоді ми зробимо висновки про впевненість наших партнерів у власних силах і спроможностях. І знову будемо цей висновок робити, уже вкотре.
Для Путіна ситуація складається вдало: невпевненість Європейського союзу і НАТО у своїх діях, Сполучені Штати відійшли від Європи й готові говорити лише про економічні союзи, але точно не про військові.
Якщо в цій ситуації Путін наважиться їхати – тоді все стане очевидно.
Джерело: Роман Безсмертний / YouTube
Опубліковано з особистого дозволу автора