Законопроєкт №6443 щодо удосконалення захисту журналістської діяльності, навпаки, ускладнить захист працівників українських ЗМІ

"Дякую" народним депутатам (особливо з комітету захисту свободи слова) за посилення журналістської солідарності. Журналістські та медійні організації закликають відкликати законопроєкт, який пропонує скасувати важливість журналістських посвідчень (вилучити відповідну примітку з Кримінального кодексу). Авторитетні медіаюристи та експерти, які захищають свободу слова та права журналістів, вважають, що законопроєкт №6443 ускладнить захист працівників українських ЗМІ.

Нижче повний текст заяви, яку підписали Національна спілка журналістів України, Комісія з журналістської етики, Інститут розвитку регіональної преси, Платформа прав людини, Академія української преси, Український інститут медіа та комунікації, Незалежна медіапрофспілка України, "Жінки в медіа", Українська асоціація медіабізнесу та Асоціація незалежних регіональних видавців.

Позиція медійних та журналістських організацій щодо законопроєкту №6443 щодо вдосконалення захисту журналістської діяльності: проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення захисту журналістської діяльності №6443 ускладнить захист журналістів. Медійні та журналістські організації закликають до ширшого діалогу щодо новел, запропонованих цим законопроєктом.

Ми, представники журналістських та медійних громадських організацій, розуміємо та поділяємо думку авторів законопроєкту №6443 щодо необхідності посилення відповідальності за злочини проти журналістів та перешкоджання їхній професійній діяльності. Безкарність та зволікання в розслідуванні подібних справ неприпустимі та негативно впливають на стан свободи слова в Україні, віддаляють суспільство від демократичних умов існування.

Але разом із тим запропонований текст законопроєкту викликає глибоке занепокоєння серед медійної та журналістської спільноти, оскільки практична реалізація низки поправок може попри наміри його авторів призвести до погіршення, а не до покращення ситуації, та є небезпечною в сучасних умовах.

Автори законопроєкту №6443 пропонують удосконалити Кримінальний кодекс шляхом внесення змін і доповнень до низки статей, спрямованих на захист законної професійної діяльності журналістів, змістивши при цьому акцент із захисту журналістів, які мають відповідні посвідчення, на захист їхньої професійної діяльності.

Зокрема, законопроєктом пропонується вилучити друге речення примітки до ст. 345-1 Кримінального кодексу України, відповідно до якого статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.

Ми погоджуємося з метою авторів законопроєкту, які намагаються сфокусувати увагу правозастосовників на функціональному підході до визначення поняття "журналіст", а також на необхідності захисту інтересів суспільства в отриманні суспільно-важливої інформації через захист законної професійної діяльності журналістів, а не їхнього професійного статусу як такого. Ця зміна парадигми регулювання загалом відповідає підходам щодо захисту прав журналістів у рамках стандартів Ради Європи.

Водночас ми вважаємо, що такі зміни в законодавстві, на жаль, не допоможуть розв'язати основної проблеми, пов'язаної з неефективністю розслідування кримінальних правопорушень, вчинених стосовно журналістів у зв'язку зі здійсненням ними професійної діяльності і, як наслідок, непритягнення правопорушників до відповідальності.

Ми вважаємо, що в разі прийняття зазначених змін ефективність розслідування відповідних кримінальних проваджень значно погіршиться. Це пов’язано з тим, що:

• в умовах, коли відповідні норми Кримінального кодексу України спрямовані на захист професійної діяльності журналіста, позбавляти правоохоронців можливості встановлювати професійну належність особи за допомогою відповідних документів є невиправданим і позбавленим будь-якого сенсу;
• запропоновані зміни лише погіршать якість українського законодавства у цій сфері, оскільки спеціальний закон (КК України) не буде узгоджуватись з іншими нормативно-правовими актами, зокрема законами України "Про телебачення і радіомовлення", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про інформаційні агентства", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", які визначають спосіб підтвердження належності особи до професії журналіста;
• доведення того, що потерпілим від кримінального правопорушення є саме журналіст, стане набагато складнішим, що погіршить якість таких розслідувань і можливість притягнення винних до відповідальності;
• водночас впровадження зазначених змін не спроможне подолати проблему видачі фальшивих прескарток, які використовуються для отримання дозволів на зброю та для доступу на виборчі дільниці так званих тітушок чи інших зацікавлених осіб.

Попри всі зловживання з боку недобросовісних організацій на сьогодні редакційне посвідчення є єдиним документом, що постійно має при собі працівник редакції, і саме це дозволяє ідентифікувати журналіста. Саме тому виключення цієї норми лише ускладнить захист працівників редакції, адже перед керівниками редакцій постане питання, як убезпечити особу журналіста, коли він працює на місці надзвичайних подій, мітингах та акціях, у нічний час та за інших ситуацій, які потребуватимуть негайного реагування правоохоронців у разі перешкоджання професійній діяльності журналістів.

Підсумовуючи, ми вважаємо, що запропонований варіант розв'язання проблеми неналежного розслідування злочинів проти журналістської діяльності хоча і є кроком в правильному напрямку щодо спроби розширення кола осіб, яких охоплюватиме норма, але не вирішує наявні проблеми і потребує напрацювання більш всеосяжних підходів. Такі підходи мають враховувати різноманіття правового статусу осіб, що займаються професійною журналістською діяльністю. Вони також мають брати до уваги можливість запровадження в Україні єдиного стандарту професійних посвідчень журналістів, діалог про що на сьогодні ведеться галузевими організаціями та журналістами.

У зв’язку із цим ми пропонуємо:

• авторам законопроєкту – відкликати його з Верховної Ради України й не включати до порядку денного чергової сесії;
• комітетам Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності та з питань свободи слова залучити медійні громадські та професійні журналістські організації до ширшого діалогу з метою опрацювання можливості внесення змін до примітки ст. 345-1 КК України у визначенні поняття осіб, на яких поширюються норми законодавства у сфері захисту журналістів.

Це звернення відкрите до підписання іншими організаціями, медіа та незалежними журналістами.

Джерело: Sergiy Tomilenko / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора