Фільм "Будинок "Слово" вийшов у прокат, коли ризик російської атаки на Харків дуже високий, а саме "Слово" Харків й Україна ризикують втратити щодня

"Будинок "Слово": нескінченний роман" вийшов у прокат, коли ризик російської атаки на Харків дуже високий, а саме "Слово" Харків й Україна ризикують втратити щодня. Якщо не в результаті окупації, то через російські ракети.

У кінці фільму зал аплодував. Багато хто плакав. Моя донька проплакала весь фільм. Виявляється, навіть зараз у школі "Розстріляне відродження" вчать якось пунктирно. Діти не знають, що всі ті поети й письменники жили і творили в атмосфері доносів, стукачів, сексотів. Тому це кіно варто показувати старшокласникам, щоб у них було обʼємніше уявлення про історичний період.

Заполонити уяву дорослих буде складніше – стрічка не позбавлена усіх можливих нюансів, за які ми критикуємо українське кіно: штампів, що набили оскомину з 90-х, банальних ходів, наївного способу розповіді. Хвильовий – максимально добрий, чесний і благородний, Тичина із Сосюрою – ботани-слабкодухі, решта письменників і поетів – просто масовка.

У будь-якому разі сама історія будинку "Слово" настільки цікава, що як її не зніми – буде цікаво. Особливо зараз, коли інтерес до теми дуже високий. Тому рекомендую йти, дивитися, обговорювати.

Джерело: Тетяна Даниленко / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора