Законопроєкт про олігархів задумувався як закон про контроль над ЗМІ. Думаю, влада спробує поставити на кожен канал свого "віцепрезидента"

Фото: Vadym Denysenko / Facebook

Закон про олігархів. Що там насправді страшного?

Прочитав закон про олігархів.

1. Закон вийшов не таким страшним, як про це говорилося раніше. Хоча і зовсім беззубим його назвати не можна. Головна причина такої "амбівалентності" проста – ну не можна виписати жорсткі критерії про олігархів, щоб не зачепити головних парламентських сателітів.

2. Головний репресивний інструмент – АМКУ, який починає розслідування, якщо людину внесли у список олігархів. Що заважає АМКУ зараз це робити, незрозуміло. Але якщо це перекласти на людську мову, то це продовження ручного режиму в новій упаковці. І це поки взагалі не лякає більшість "олігархів".

3. Влада не пішла на примусове відбирання ЗМІ. Можна говорити про неконституційність такого положення, але це не відігравало основної ролі. Головних причин дві: боязнь реального спротиву олігархів і неможливість дотувати ЗМІ. Цей закон спочатку задумувався як закон про контроль над ЗМІ. Тому я досі залишаюся при думці, що буде зроблена спроба поставити на кожен "олігархічний" канал свого "віцепрезидента", який контролюватиме новинне мовлення. Правда, зараз не 2000 рік та це викличе масу нарікань. Тому поки незрозуміло, яким чином це буде робитися.

4. Фінансування партій – це Дамоклів меч для неугодних. Можна тисячу разів говорити, що партії і так фінансувалися кешем, але ситуація тепер ускладниться, особливо в частині наповнення виборчих фондів. І цей пункт потрібен, я так розумію, щоб знімати партії з виборів.

Чи є цей закон страшним для Ахметова, Коломойського чи Веревського? Судячи з усього, ні. Це не боротьба з олігархатом ні в якому разі. Це більше схоже на піар-акцію, мета якої – пошук певних "винних" і заганяння цих винних. Але він фундаментально не вирішує ні зовнішніх викликів (таких, як справа Коломойського), ні внутрішніх (монополії, вплив на політику і контроль ЗМІ). Власне, поки це закон про вибіркове призначення винних. Хоча кожен, хто завтра проголосує за цей закон, вважаючи, що він все порішає, має пам'ятати: державна машина може зламати, і доволі швидко, найсильніших.

Джерело: Vadym Denysenko / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора