Незабаром усе зазеленіє, і в тилах росіян почне дуже палати. Можливо, і на території РФ

49 днів.

Стратегічні оцінки напередодні битви за Донбас.

Ми рухаємося до Рубікону в цій війні. Я переконаний, що на стратегічному рівні Путін уже програв війну. Я навіть переконаний, що він внутрішньо це визнав, оскільки зрозумів, як його обдурило оточення. Тому його поразка, як він вважає, не від українців, а через зраду своїх.

Але перемога на стратегічному рівні – це перемога в принципі, а на оперативному рівні це ще може зайняти багато часу і дуже багато жертв.

Росія

1. Ситуація є дуже складною. Інформація про те, що Кремль контрабандою отримує боєприпаси та техніку з Ірану – співпадає з інформацією про звернення до Китаю. Отже, у військовому плані у РФ усе зовсім не дуже. Це свідчить про те, що битва за Донбас для них – остання велика військова операція на дуже довгий час.

2. Також дуже серйозні проблеми з мобілізацією. Прихованим способом її провести не вдалося. А кількість солдатів, яких треба замістити, – десятки тисяч. За це можна подякувати нашим інформаційним операціям, про які я ще обов'язково розповім.

3. Проведення успішної наступальної операції на Донбасі також під серйозним питанням. Якщо за 40 днів війни РФ втратила 30% своєї боєздатності, то у скільки обійдеться успіх на Донбасі, де, власне, ми їх і чекали з перших днів? Чи виправданий ризик таких втрат на тлі цінності здобутих територій? Чесно, у мене поки що є серйозні сумніви, що росіяни почнуть настільки ж велику операцію, як лякають нею.

4. В оперативному плані навіть перемога з виходом на кордон Донецької та Луганської областей створює для РФ більше проблем, ніж рішень. У них буде велика лінія фронту, для утримання якої необхідно тримати велику армію. З огляду на те, що ми ведемо активну оборону, це означає шалені втрати продовж тривалого часу.

5. Кремль убиває свою економіку в гонитві за хорошими новинами. Так, зміцнення рубля ціною мільярдів доларів – чиста профанація. Їм як експортерам вигідний слабкий рубль. Сильний рубль здорожчує їхні ресурси, які весь світ опускає до мінімуму. Ну і бажання самих себе загнати в дефолт відмовою платити в доларах – найкращі новини для нас.

Захід

1. Довго запрягали, але поїхало. Танки, артилерія, літаки, протикорабельні комплекси, ППО і навіть літаки та гелікоптери. Це доказ одного – Захід визначився. І це саме те, що робить нашу перемогу неминучою на стратегічному рівні.

2. Захід визначився воювати у довгу. У США навіть відбулася ціла нарада щодо довготривалої військової підтримки України. А це підтверджує мою тезу, що вихід на межі Донецької та Луганської областей нічого не вирішує для Путіна.

3. Санкції перестають бути бутафорними. Ухваливши рішення, що це надовго, Захід визначив санкції як невідворотний інструмент перемоги у війні.

Україна

1. Маріуполь нас рятує. По-перше, завдяки нашим героям ми виграли час. Як бачите, потрібно було аж 40 днів найбільшої війни у світі з часів Другої світової, щоб нам дали зброю. По-друге, захист Маріуполя підриває наступ на Донбасі. Вони сковують 12 батальйонних тактичних груп, що в умовах кризи мобілізації та мотивації воювати – колосальний ресурс.

2. Час таки працював на нас, і не тільки у питанні міжнародної допомоги. Одна із серйозних проблем російського наступу на Донбасі... розлив річок. Це серйозно затримує на тлі зруйнованих мостів. Незабаром усе зазеленіє, і в тилах росіян почне дуже палати. Можливо, і на території РФ.

3. Те, що до Києва приїжджають лідери інших країн, свідчить про віру в нашу перемогу. І це ще більше підкреслює нашу перемогу під Києвом.

4. Додаткова техніка і зброя дозволить перекинути наші резерви. Росіяни не матимуть такої грандіозної переваги, на яку розраховують.

5. На жаль, на нас суне економічне цунамі. Я не втомлююся про це говорити, але поки що уряд не справляється з викликами. Час діяти військовим шляхом уже давно перезрів. В економічному плані нам може виявитися не менш тяжко, ніж і у військовому.

Ми перемагаємо. Платимо високу ціну, але перемагаємо. Буде нелегко і нескоро. Але вже точно буде.

Джерело: Victor Andrusiv / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора