"Щоб убезпечити всіх, давай напишемо "Діти". Білик поділилася історією співробітниці драмтеатру з Маріуполя

Забогонська до війни працювала у Донецькому академічному обласному драматичному театрі художницею-освітлювачкою. Коли почалася війна, вона разом із чоловіком та дочкою перебралися до бомбосховища театру.

Забогонська з перших днів допомагала організувати побут для маріупольців, які, як і вона, ховалися від обстрілів у бомбосховищі. Вона згадує, що в укритті було дуже багато маленьких дітей, для яких бракувало харчування, засобів гігієни.

За порадою помічника Забогонська, щоб убезпечити людей в укритті, вирішила нанести на асфальт перед та позаду театру напис "Діти".

"Один із помічників сказав: "Давай, щоб ще більше убезпечити нас, напишемо, що тут є діти. Кажу: "Чудова ідея, давай". Ми знайшли білу фарбу, валик і наступного дня з обох боків театру з'явилися написи "Діти". Ми навіть не могли припустити думки, що в театр може щось прилетіти. Ми були впевнені, що наше бомбосховище ніхто не чіпатиме. Усі бачили і знали, яка величезна кількість людей є в театрі, – зазначила Забогонська. – 16 березня театру не стало".

Жінка сказала, що вони з чоловіком та дочкою вижили.

"Чоловік відкопався першим, потім відкопав мене. На сцену неможливо було вийти. Ми вийшли в коридор, там було дуже багато переляканих людей. Діти шукали батьків, батьки – дітей. Наша дочка перебувала в бомбосховищі. Дитина була ціла", – згадує вона.

17 березня родина Забогонської покинула Маріуполь.

Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)

Контекст:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова – це найбільший у світі архів історій мирних жителів України, які постраждали від війни. 

Білик є амбасадоркою музею "Голоси Мирних". Вона закликає співвітчизників розповідати про пережите заради того, щоб жодна історія не перетворилася на суху статистику.

Розповісти свою історію можна так: написати її на своїй Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросити друзів та рідних приєднатися; відвідати портал музею та натиснути "Розповісти історію"; зателефонувати на безплатну гарячу лінію 0-800-509-00.

16 березня після чергового бомбардування у Маріуполі було знищено драматичний театр, у якому переховувалися від обстрілів місцеві жителі. Після бомбардування зруйнувалася центральна частина театру, а уламками завалило вхід у бомбосховище. Супутникові знімки американської компанії Maxar Technologies засвідчили, що біля театру, на який окупанти скинули бомбу, були великі написи "Діти".

У розслідуванні Associated Press, опублікованому 4 травня, йдеться, що внаслідок бомбардування театру загинуло приблизно 600 людей, які перебували всередині та поряд із будівлею.

20 травня радник мера Маріуполя Петро Андрющенко повідомляв, що окупанти завершили розбір завалів драмтеатру. "Тепер ми ніколи не дізнаємося, скільки насправді було вбито цивільних маріупольців російською бомбою", – заявив він.