Олександр Швець про свій музей порцеляни: Для мене важливо показати це в Києві, щоб ті, хто не має можливості їздити світом, могли побачити все тут
"Фантастичний музей. Скажіть, закінчено експозицію – і далі що?" – запитав наприкінці екскурсії Гордон у Швеця.
"Я боявся цього моменту. Я зробив усе, що міг. Більше ніж 10 років зводив цю будівлю, десятки років збирав цю колекцію, привозячи з усього світу ці чудеса порцелянового мистецтва, щоб показувати їх нашим людям. Насамперед дітям, які залишилися без батьків. Для мене важливо показати це в Києві, щоб ті, у кого немає можливості їздити світом і бачити це в різних музеях, могли прийти і побачити все тут, у нас", – відповів Швець.
Він зізнався, що хоче, щоб вхід до музею був безоплатним, тому перебуває у процесі пошуку меценатів, які б допомогли реалізувати задумане.
"Боюся навіть подумати, як хтось із тих, хто потребує відновлення душевних сил, прийде і зупиниться перед дверима, не маючи можливості купити квиток. Це несправедливо, – зазначив Швець. – Я доб'юся, знайду благодійників, які допоможуть мені сплатити утримання музею. Це не так уже й багато, як порівняти з тим, що я вклав сюди, відмовляючи собі багато в чому, сім'ї багато в чому. Хочу, щоб музей був доступний усім".
Контекст:
Олександр Швець народився 4 червня 1955 року у Біробіджані, на Далекому Сході Росії. 1982 року закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка.
Працював у газеті "Вечірній Київ". Як головний редактор очолював газети "Киевские ведомости", "Всеукраинские ведомости", "События и люди", а із серпня 1997 року є головним редактором газети "Факти".
Швець приблизно 30 років колекціонує порцеляну.