Сода чи розпушувач? Що краще використовувати для того, щоб тісто стало пишним

Потрібно пам'ятати, що під час використання соди її потрібно гасити кислотою
Фото: depositphotos.com
Харчову соду й розпушувач кулінари використовують для приготування випічки. На сайті українського кулінарного блогера й ресторатора Євгена Клопотенка Klopotenko.com розповіли, коли необхідно обирати кожен із цих компонентів.

Обидва ці інгредієнти є хімічними розпушувачами, які утворюють вуглекислий газ під час змішування й випіканні тіста. Цей газ розширюється, забезпечуючи пухку текстуру для випікання. Харчова сода – це 100% бікарбонат натрію, а розпушувач – суміш бікарбонату натрію та кислоти, схожої на винний камінь, для активації якої потрібні волога й тепло. По суті, розпушувач – це розбавлена кислотою сода. Але працюють вони все ж таки по-різному.

Що краще?

Соду потрібно гасити кислим елементом. Зазвичай це оцет або кисломолочний продукт, у більшості випадків її використовують у рецептах страв, які мають цей кислий елемент. Також сода сприяє підрум'янюванню тіста, тому є гарним вибором під час випікання печива.

Розпушувач має власну кислоту, тому його краще класти у страви, у яких немає кисломолочних продуктів. Наприклад, у випічку на молоці чи воді. Розпушувач активується й починає утворювати вуглекислий газ під час змішування з рідиною, а також унаслідок підігріву під час приготування.

Деякі рецепти містять і соду, і розпушувач. Це зазвичай дає додатковий підйом, коли харчова сода сама по собі не може створити достатньо вуглекислого газу, щоб розпушити тісто.

Компоненти взаємозамінні

Якщо в рецепті вказано соду або розпушувач, а потрібного компонента немає, можна замінити його іншим.

Оскільки сода концентрованіша, вона співвідноситься з розпушувачем 1:4. Якщо в рецепті вказано чверть чайної ложки соди, потрібно взяти чайну ложку розпушувача. Водночас із рецепта прибрати кислоту, яка гасить соду, якщо вона там є виключно для соди.

Якщо потрібно, навпаки, замінити розпушувач на соду, необхідно розділити кількість соди на чотири й додати кислоту. Наприклад, яблучний оцет або лимонний сік.