Фарінеллі: унікальний голос, отриманий завдяки обману природи

Карло Броскі, який здобув популярність під ім'ям Фарінеллі, народився 24 січня 1705 року в Андрії (Італія). Із самого дитинства хлопчик виявляв інтерес до музики і співу, його голос називали ангельським. Щоб зберегти чистоту тембру, у віці семи років Фарінеллі кастрували.

У той час в Італії така практика була звичайною. Хлопчикам не обов'язково видаляли певні частини статевих органів, а могли просто перерізати судини, без кровопостачання яких зупинявся гормональний розвиток.

Як правило, співаки-євнухи виконували релігійні партії в церковних хорах. Лише частина з них пробивалася на оперну сцену.

Фарінеллі дебютував у 1720 році в невеликій партії в опері Нікола Порпора "Анжеліка і Медор" на лібрето Метастазіо. Він зробив кар'єру в Італії, в 1737 році його запросили в Іспанію як особистого співака короля Філіпа V. На монарха голос співака діяв як заспокійливий засіб.

Фердинанд VI у 1747 році призначив Фарінеллі керівником королівських театрів, а за три роки звів у лицарське достоїнство.

Портрет Фарінеллі художника Якопо Амигони. Фото: staatsgalerie.de

Голос співака охоплював три з половиною октави. Сучасники відзначали надзвичайну гнучкість його співу і можливість виконання контральтовых партій.

У 1759 році Фарінеллі повернувся в Італію. В останні роки життя він не співав і страждав від безлічі гормональних захворювань, що стали наслідком кастрації. Він помер 17 вересня 1782 року.

До кінця XVIII століття кастрацію було заборонено церквою. Папа Бенедикт XIV оголосив, що відсікання будь-якої частини людського тіла незаконне, "окрім тих випадків, коли в інший спосіб неможливо врятувати від загибелі все тіло". Папа Клемент XIV заборонив будь-які дії, метою яких було створити у хлопчика неприродний голос.

Водночас кастрати залишалися в капелах та консерваторіях. До того ж у хорах тепер дозволяли співати жінкам, які певною мірою потіснили співаків-євнухів.