Азіатські палички для їжі: історія виникнення приборів
Палички, якими прийнято їсти страви азіатської кухні, у давнину виготовляли зі срібла, із часом почали використовувати бамбук.
Палички є столовими приборами азіатських народів. Вони з'явилися у III тисячолітті до нашої ери в Китаї. Їхнє виникнення овіяне легендами, за однією з яких китайський міфічний правитель Юй, намагаючись якнайшвидше дістати гаряче м'ясо з котла, відламав дві тонкі гілки від дерева і з їхньою допомогою дістав собі шматочок.
За іншою легендою, своїм виникненням палички завдячують жінці. Наложниці китайських правителів мали пробувати їжу, щоб перевірити, чи смачно вона приготовлена, а також, чи не отруєна. В останньому випадку наложниця взяла б удар на себе і врятувала свого пана. Одна з дівчат, пробуючи гаряче м'ясо, щоб не обпектися, дістала його нефритовими шпильками, якими було зібране її волосся. Правителю сподобалася така винахідливість, і він розпорядився використовувати шпильки як прибори.
Стародавні правителі використовували палички зі срібла, щоб уникнути отруєнь. Вважали, що метал неодмінно відреагує на отруту, тому стежили, щоб срібло не змінило кольору. В іншому разі відмовлялися від їжі.
Із часом палички почали виготовляти з бамбука. Такі прибори були доступними для різних верств населення.
Існують певні правила користування паличками. Їх тримають чотирма пальцями, їжу затискають, як щипцями. Поганим тоном і проявом агресії вважають стискання паличок у кулаці і наколювання ними їжі. Це допустимо лише під час похоронної церемонії.
Обидві сторони паличок є робочими. Товстими кінцями прийнято брати їжу із загальної тарілки, а тонкими безпосередньо їсти.
Вважають, що використання паличок сприятливо впливає на дрібну моторику, розвиває спритність у дітей.