Від "Біблії для бідних" до 3D-картин. День малювання на асфальті
Малюнки на асфальті за свою історію змінили спрямованість і формат. Але творіння вуличних художників незмінно привертають увагу і вже майже 50 років збирають публіку на фестивалях.
16 липня у світі відбувається День малювання на асфальті. Це свято має багатовікову історію.
Традиція малювання на площах бере початок у XVI столітті й походить з Італії. Тоді крейдою зображували картини на релігійну тематику. Найчастіше малювали лик Мадонни. Звідси й перша назва вуличних художників – мадоннарі. Зазвичай це були мандрівні майстри. Крім Богоматері, вони зображали також сцени з релігійних книжок.
Такі малюнки вважали "Біблією для бідних". Вони були розраховані на незаможне населення, яке не вміло читати. До нього доносили ідеї християнства через зорові образи. Пізніше картини почали супроводжувати текстами: молитвами, притчами, настановами.
Мистецтво мадоннарі передавали з покоління в покоління. Згодом мінялася тема малюнків. Зображували портрети людей, пейзажі, а також карикатури й політичні шаржі.
Уперше фестиваль вуличного малюнку на асфальті провели 1972 року в Римі. Тоді на захід приїхали майстри з різних міст Італії. Пізніше такі свята проводили в різних містах Європи та США.
Зараз крейдою на асфальті частіше малюють діти, а майстри вуличного мистецтва переважно використовують балони з фарбою або пензлі. Такі роботи довговічніші. У XXI столітті художники дедалі частіше зображують малюнки формату 3D – з оптичними ефектами. Зображення здається об'ємним і натуралістичним.
У мистецтві малювання на асфальті є свої зірки. Популярність здобули американський художник Курт Веннер, британець Елліс Галлахер, Джуліан Бівер, українці Алекс Максіов і Дмитро Медвецкас.