Всесвітній день театру: значення та види театральних завіс
27 березня святкують Всесвітній день театру. Усе, що глядач бачить на сцені, має значення. І завіса, зокрема, виконує важливу функцію.
Уперше завісу почали застосовувати у Стародавньому Римі. Вона мала спеціальну конструкцію, і її опускали перед виставою у щілину, зроблену в підлозі. Головне призначення завіси – приховати від глядача те, що відбувається на сцені в антракті, зміну декорацій, а також позначити закінчення акту або всього сценічного дійства.
Призначення завіси та її необхідність обґрунтував німецький конструктор XVII століття Йозеф Фуртенбах у книзі "Розважальна архітектура". Він акцентував увагу на тому, що глядачі, прийшовши в театр, мають занурюватися в ілюзорний світ драматургічного мистецтва. І завіса – це умовні двері в цей світ.
Завіси бувають різних конструкцій: підйомно-опускні частіше використовують у музичних театрах, розсувні – у драматичних. Традиційно для завіс використовують важкий оксамит, часто прикрашають бахромою та китицями.
Найчастіше в музичних творах опускання завіси посилює драматичну ноту дійства. Іноді для завіси використовують полотна з малюнками та картинами, що відповідають виставі. Такі завіси використовують для конкретної постановки, однотонні ж є постійним елементом оформлення сцени. Часто використовують кілька завіс, створюючи просторовість фону.
У сучасних театрах іноді використовують світлову завісу. Для цього спеціальними прожекторами в різній послідовності й під певним кутом підсвічують підвішені частинки. А іноді влаштовують світлове шоу з перетином потоків світла різної інтенсивності, спрямованості й кольору. Такий вид завіси використовують нечасто, оскільки він не завжди відповідає атмосфері класичних п'єс, а також глядач сприймає його як спецефект. А тому в кожному наступному спектаклі – як повторення "фокусу".
Традиційними для театрів є італійська, австрійська і французька завіси. У першому випадку полотно із двох половин кріплять угорі, і обидві його частини відкриваються і закриваються синхронно за допомогою тросів. У другому – задрапіроване полотно піднімають у декількох точках, закріплених на нижній частині завіси. Третій варіант схожий на попередній, але полотно має вертикальні складки. Також зустрічається римська завіса, полотно якої в опущеному стані не має горизонтальних або вертикальних складок.
У сучасних невеликих театрах популярна так звана завіса Брехта – розсувна конструкція, висота якої залишає відкритою верхню частину сцени, і завіса кабукі, яка передбачає миттєве скидання тканини.