Синдром відкладеного життя. Як почати жити під час війни
Українська психологиня Юлія Зорій, ведуча програми "Ранок у великому місті" на телеканалі ICTV, розповіла, як допомогти собі повернутися до повноцінного життя в реаліях війни. Про це "ГОРДОН" повідомила пресслужба ICTV.
Постаратися прийняти ситуацію, яка склалася, і бути чесними із собою
"Саме "прийняття" закономірно йде в ланцюжку переживання горя після шоку, заперечення, агресії, смутку. Це складно, але боротися з тим, на що ми не можемо вплинути, – безрезультатно. Дайте собі час на усвідомлення того, що попереднє життя повною мірою не повернеться після війни. Треба налаштовувати себе на прийняття нової реальності та адаптацію до неї", – заявила Зорій.
Потрібно запитати себе: "Чому мені чи моїй сім'ї зараз це необхідно? Що буде зі мною, якщо ми продовжимо собі забороняти жити тут і зараз?" Необхідно усвідомити, що життя вже йде, не зупиняючись і ніхто не може гарантувати безпечне "завтра". І якщо воно не залежить від людини в умовах війни, то зробити кращим "сьогодні" – під силу.
Іти маленькими кроками
Після життєвого застою можна спробувати розпочати планувати поступово. Для початку – побутові справи: прибирання, ревізію шаф, складання меню для сімейних обідів. Процес планування допоможе відволіктися, а виконання цих завдань поступово повертатиме у звичний ритм життя. Після реалізованих планів важливо не забувати хвалити себе.
Виконавши першочергові дрібні завдання, можна переходити до глобальніших планів. Наприклад, до здобуття нових навичок, продовження навчання, розвитку у своєму хобі.
Обмежити потік інформації та повернути фізичну активність
Важливо дозувати час перегляду новин. Не перевірені джерела слід відкинути зовсім, оскільки вони можуть лише посилити ступінь тривожності.
Будь-яка фізична дія допоможе знизити емоційне навантаження, тому важливо залишати час і налаштувати себе на зарядку, прогулянку, пробіжку або заняття спортом.
Не замикатися і дозволити собі мріяти
Якщо тривога та страх беруть гору, не варто тримати переживання у собі. Своїми думками можна поділитись із близькими. Це допоможе легко пережити кризовий момент.
Важливо дозволити собі мріяти і будувати далекосяжні плани. Це дає надію на майбутнє та налаштовує на позитивний лад.
"Будьте готові, що вас можуть засуджувати, звинувачувати. На жаль, це найпростіший спосіб дати волю своїй агресії. За можливості мінімізуйте спілкування з такими людьми і пам'ятайте, що це лише ваше життя, і ви несете відповідальність за нього. Ваша мета – зберегти себе, знову навчитися жити максимально комфортно і щасливо, наскільки це можливо, і наскільки це дозволяють умови, у яких ви перебуваєте. Не дайте збити себе із цього шляху", – зазначила психологиня.