Уряд України на переговорах щодо постачання агропродукції до ЄС не використав своїх козирів – ЗМІ

Автор статті Вадим Мельник звернув увагу, що польське радіо RMF FM інформувало 23 квітня: переговори з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Болгарією про транзит продовольства з України, які відбуваються за участю Єврокомісії, у неділю завершилися без угоди. Черговий раунд, за даними RMF FM, відбудеться 25 квітня. ЗМІ стверджує, що Єврокомісія готова погодитися на поступки цим п'ятьом країнам, які вимагали розширити список продуктів, заборонених для імпорту з України.

За оцінкою "Цензор.НЕТ", такий результат наразі є провальним для українського уряду.

"По-перше, команда [прем'єр-міністра України] Дениса Шмигаля явно не готувалася до такого розвитку подій, хоча про наближення "буревію" було відомо давно. Висновок про неготовність базується, зокрема, на тому, що українська делегація на переговорах із Польщею пристала, імовірно, на першу ж озвучену пропозицію – про конвойований транзит зерна й заборону імпорту. Хоча насправді виглядає так, що поляки заздалегідь задерли планку, аби мати простір для переговорів. І це не кажучи вже про те, що національний уряд пішов на прямі порушення Угоди про асоціацію і внутрішніх правил ЄС щодо розподілу відповідальності за сфери впливу. Україна явно поспішила, намагаючись вирішити проблему на національному рівні, хоча при цьому мала всі підстави звертатися по допомогу у Брюссель", – пише видання.

ЗМІ вважає, що "в результаті слабшу переговорну позицію побачили інші країни і Єврокомісія".

"Інша ознака неготовності – навіть попри "нагнітання" обстановки протягом пів року, уряд так і не створив прийнятних умов для відновлення й розширення переробної галузі, яка могла б не лише знизити тиск на ринки сусідів, а й збільшити обсяги продукції з доданою вартістю, яка вироблялася б на території України. З усіма наслідками в частині податків, робочих місць і супутньої інфраструктури", – продовжує автор публікації.

Окрім того, він вважає, що Україна на переговорах не використала "козирів". "Наприклад, що "дружній коридор", який надають європейські країни, – це не лише їхня сусідська "милість", а й частина підтримки України у війні, адже експортна виручка дозволяє нашій економіці остаточно не скотитися у прірву і напряму економить гроші західних партнерів", – пояснює "Цензор.НЕТ".

У статті йдеться про те, що вигоду від дешевшого українського зерна дістали європейські трейдери і споживачі, а виробники "експортували в Україну в рази більше своєї продукції, ніж Україна продала там своєї сировини".

"Тож ефект для європейських економік, які прийняли на себе аграрний транзит з України, у кінцевому підсумку однозначно позитивний", – заявляє Мельник.

На його думку, було очевидним, що російська пропаганда зіграє "на популізмі національних політиків в протистоянні окремих націоналістичних сил "гегемонії" Брюсселя".

"Що і сталося – окремих учасників протестів ЗМІ ідентифікували як імовірних московських посіпак. Чому український уряд не використав це на свою користь і не продемонстрував якихось об'єднавчих ініціатив на противагу такій підривній діяльності ворога – питання риторичне, – продовжує автор статті. – По-четверте, ситуація, що склалася, продемонструвала, наскільки серйозними будуть виклики для Києва, коли євроінтеграційні процеси вийдуть на новий рівень і Україна стане членом ЄС. Європейці, очевидно, уже сьогодні прораховують наслідки постачання на об'єднаний у майбутньому ринок українського продовольства, адже "протистояння" між системою масштабних агрохолдингів і дрібним розрізненим фермерством майже напевно виграє перша модель".

"Цензор.НЕТ" ставить запитання, чи готовий український уряд захищати своїх виробників і припускає, що самі аграрії "в це не вірять".

"В уряду Дениса Шмигаля немає "асиметричних" відповідей на подібні кризи в майбутньому не лише в галузі продовольства, але й в інших секторах, з якими ми будемо стикатися все частіше, глибше вливаючись у велику й розмаїту європейську родину. Такою універсальною відповіддю міг стати класичний набір реформ: судова, правоохоронна, податкова, пенсійна, енергетична тощо. Бо за доступ до європейського ринку ми повинні запропонувати щось взамін. Наприклад, прозорі і зрозумілі умови інвестицій для європейського бізнесу, участь у відбудові України, інфраструктуру для інновацій. Поки що такої універсальної відповіді немає й не передбачається в найближчому майбутньому", – резюмує ЗМІ.

Контекст:

15 квітня уряд Польщі заборонив імпорт і транзит української сільськогосподарської продукції до 30 червня. До переліку заборонених продуктів увійшло 18 товарів, серед яких зернові, молоко, яйця, м'ясо, мед тощо.

Слідом за Польщею заборону на імпорт української агропродукції ввели Угорщина, Словаччина й Болгарія.

18 квітня стало відомо, що Україна домовилася з урядом Польщі про відновлення транзиту агропродукції за умови, якщо її супроводжуватиме конвой і контролюватимуть за допомогою GPS-трекерів.

Із 19 квітня Румунія встановила контроль на митниці для всіх сільгосптоварів, які надходять з України, повідомляє Digi24. Наразі зразки для визначення якості продукції відповідно до європейського законодавства добиратимуть на митниці, а не в місці призначення, як це було раніше.

25 квітня "Укрзалізниця" відновила перевезення української сільськогосподарської продукції транзитом через територію Польщі, які зупинили з 15 квітня, повідомили у пресслужбі перевізника.