Адвокатка Гемеджі про справу "Хізб ут-Тахрір": Ми впевнені, що апеляція не допоможе і рішення суду першої інстанції залишиться чинним. Будемо скаржитися в ЄСПЛ G

Гемеджі: Свідок навіть імена наших підзахисних неправильно називав
Фото: krymr.org

У справі "Хізб ут-Тахрір" доказова база обвинувачення не витримує жодної критики, сказала в коментарі виданню "ГОРДОН" адвокатка Ліля Гемеджі.

Апеляція не допоможе скасувати рішення Північно-Кавказького окружного військового суду в Ростові-на-Дону, який визнав винними фігурантів так званої першої сімферопольської справи "Хізб ут-Тахрір" в організації або участі в діяльності терористичної організації та засудив їх до відбування покарання в колонії суворого режиму. Тому захист обвинувачених подасть скарги в Європейський суд із прав людини, сказала в коментарі виданню "ГОРДОН" адвокатка, що захищає фігуранта справи Айдера Саледінова, Ліля Гемеджі.

"Ми бачимо, що строки у вироках збільшують. У першій групі кримських татар організаторам дали від п'яти до 15 років, у другій "бахчисарайській" групі – від дев'яти до 17 років. А от у "сімферопольській" групі люди дістали строки від 12 до 18 років. Сумарно учасники останньої групи дістали 68 років. Чому збільшують строки? Протестний рух у Криму не може не привертати уваги міжнародної спільноти. Тому силовики намагаються його придушити величезними строками. Безумовно, на виправдувальний вирок ніхто наразі не розраховував. Його було ухвалено задовго до самого суду, ще в момент затримання. Репресивна машина РФ не має нічого спільного з боротьбою з тероризмом. Тому строки, до яких засудили наших підзахисних, просто величезні, їх нічим не підкріплено", – підкреслила Гемеджі.

Доводи сторони обвинувачення вона назвала "плодом хворої фантазії".

"Доказова база не витримує жодної критики. Усе, на чому вона тримається, – це комплексна експертиза. Як релігієзнавець там виступає культуролог, а лінгвісти трактують кримськотатарські слова лише за допомогою словників. Також є приховані свідки, про яких нічого не відомо. Свідок у справі "сімферопольської" групи навіть імена наших підзахисних неправильно називав. Хлопці були готові до таких вироків. Айдер Саледінов, чекаючи рішення суду, попросив лише покласти цей вирок із ним у могилу. Щоб на суді перед Всевишнім показати: його засудили несправедливо. Жодною терористичною діяльністю наші підзахисні не займалися. Усі доводи сторони обвинувачення – лише плід їхньої хворої фантазії", – зазначила адвокат.

За її словами, до розгляду апеляції фігуранти справи перебуватимуть у СІЗО Ростова.

"Захист обов'язково подасть апеляційну скаргу. До цього хлопці залишатимуться в ростовських СІЗО. Потім їх доправлять у колонії по всій Росії. Ми впевнені, що апеляція не допоможе і рішення суду першої інстанції залишиться чинним. Хіба що будуть зміни у строках. Без політичної волі влади РФ нічого не зміниться. Безумовно, ми будемо скаржитися і в ЄСПЛ. Наразі під слідством залишається друга "бахчисарайська" група з вісьмох осіб, "красногвардійська" група із трьох осіб, друга "сімферопольська" група із 25 осіб, "білогірська" група із трьох осіб, "алуштинська" група з чотирьох осіб і "ялтинська" група з шістьох осіб", – резюмувала Гемеджі.

Військова колегія засудила Теймура Абдуллаєва до 17 років в'язниці, Узеїра Абдуллаєва – до 13 років, Рустема Ісмаїлова – до 14 років, Айдера Саледінова й Еміля Джемаденова – до 12 років.

Ісмаїлову, Абдуллаєву і Джемаденову суд дав на рік більше, ніж просило обвинувачення.

Чоловіків затримали в жовтні 2016 року після обшуків у них удома. Їм висунули обвинувачення за ч. 2 ст. 205.5 Кримінального кодексу РФ за членство в організації "Хізб ут-Тахрір". У грудні 2018 року їх етапували в СІЗО російського Ростова-на-Дону.

"Хізб ут-Тахрір" – міжнародна ісламська політична організація, що закликає до об'єднання всіх мусульманських країн у халіфат, але відкидає терористичні методи боротьби. Росія визнала організацію терористичною у 2003 році, діяльність "Хізб ут-Тахрір" на території країни заборонено. У межах українського законодавства "Хізб ут-Тахрір" є легальною організацією. У країнах Західної Європи та Північної Америки її також не заборонено, за винятком адміністративних обмежень на її діяльність у Німеччині.

Станом на травень 2019 року у "справі кримських мусульман" було позбавлено волі 57 осіб, ідеться у звіті Кримської правозахисної групи.

Росія анексувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Після анексії Криму, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація з правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар.