Списання боргів кримчан в українських банках суперечить будь-яким бізнес-практикам, які є у світі – економіст Устенко G

Підписання президентом РФ Володимиром Путіним закону про погашення боргів жителів анексованого Криму перед українськими банками не відповідає жодним нормам ведення бізнесу, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" економіст, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

"Списання боргів кримчан в українських банках суперечить будь-яким бізнес-практикам, які є у світі. Неможливо списати борг третій стороні тільки тому, що ти так вирішив. Єдина можливість вирішення проблеми – виплата боргу цими людьми. Інша річ, що самі позичальники не сильно хочуть повертати взяті в кредит гроші. Тезу "борги повертати не потрібно" створювала не Москва, а кримчани, які набрали кредитів в українських банках. Вони озвучували масу причин, за якою нібито не повинні повертати боргів", – зазначив економіст.

Він наголосив, що кримські боржники можуть зіткнутися з конфіскацією свого нерухомого майна.

"Думаю, частина цих громадян спробує на якийсь час ізолюватися. Проте захистити своє нерухоме майно їм буде вкрай складно. Як приклад можна згадати примусове виселення людей із їхніх будинків у країнах Балтії. Зобов'язання щодо повернення кредиту не скасовують. І розплатитися за боргами доведеться. Нехай це буде через п'ять, 10 чи 15 років", – підкреслив Устенко.

Напередодні Кремль повідомив, що Путін підписав закон про погашення боргів жителів анексованого Криму перед українськими банками. Закон наділяє позичальника правом звернутися у Фонд захисту вкладників, започаткований Агентством зі страхування внесків, з повідомленням про відмову від взаємодії з особою, яка має право вимагати погашення заборгованості. Водночас розширюють можливості Фонду щодо реструктуризації заборгованості позичальника.

"Глава" окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов зазначав, що закон дасть змогу обнуляти кредити до 5 млн рублів (2,15 млн грн), узяті в українських банках юридичними і фізичними особами.

Отже, усі виконавчі провадження щодо кримських позичальників, чиї кредити не перевищують цієї суми, будуть припинені, а всі арешти повинні бути зняті протягом 90 днів.

Українські банки почали йти з Криму відразу після незаконного референдуму про приєднання півострова до Росії, проведеного 16 березня 2014 року.

Національний банк України постановою №699 заборонив на території материкової України кредитні та депозитні операції у російських рублях і зобов'язав українські банки закрити рахунки юридичних осіб у Криму. Але 3 листопада 2014 року НБУ дозволив банкам встановлювати кореспондентські відносини з банками Криму з метою погашення зобов'язань жителів півострова за кредитними договорами у гривнях перед уповноваженими банками.