Чубаров: Будь-які запрошення Путіна до тих чи інших форм діалогу – це сприяння новій агресії РФ

Він зазначив, що після початку роботи Кримської платформи держави мають перейти до практичних кроків. Їх, за його словами, потрібно обговорювати, а потім виконувати.

"Дехто замість того, щоб запрошувати Путіна на додаткові консультації та діалоги, замість того, щоб давати зелене світло "Північному потоку – 2", мають іти на жорсткі кроки. Про це потрібно говорити відкрито. Що будь-які запрошення Путіна до тих чи інших форм діалогу – це сприяння новій агресії Росії, як проти Криму, так і загалом проти України та інших держав", – сказав голова Меджлісу.

Саміти Росія – ЄС припинили після окупації Криму 2014 року. Щодо Росії діє кілька санкційних пакетів Євросоюзу. Частина з них пов'язана з посяганням на територіальну цілісність, незалежність і суверенітет України. Окрім того, ЄС вводив санкції проти громадян РФ і російських організацій за кібератаки і арешт російського опозиціонера Олексія Навального.

23 червня 2021 року ЗМІ повідомили про бажання канцлерки ФРН Ангели Меркель і президента Франції Еммануеля Макрона запросити Путіна на саміт лідерів країн ЄС, який відбувався у Брюсселі 24–25 червня.

Наступного дня Меркель заявила, що Євросоюз "має шукати прямого контакту з Росією і російським президентом". Заяву Меркель підтримали Макрон і канцлер Австрії Себастьян Курц, а також, за даними ЗМІ, представники Данії, Італії та Болгарії.

Кремль позитивно поставився до ініціативи Меркель про відновлення діалогу.

Однак практично половина країн – членів ЄС висловила різке несхвалення цієї ідеї. МЗС України викликало послів Німеччини та Франції через цю ініціативу.

Контекст:

Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.

Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини й захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Планують, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентського співробітництва, у форматі експертної мережі.

Офіційно діяльність Кримської платформи розпочато на інавгураційному саміті 23 серпня 2021 року. У ньому взяло участь 46 делегацій.

На саміті ухвалили декларацію Кримської платформи, яка засуджує політику Росії щодо окупованого Криму. Її відкрито до підписання іншими країнами, зазначав президент України Володимир Зеленський.

У МЗС РФ назвали Кримську платформу "русофобською акцією, яка не має перспектив", і заявили, що участь інших країн в ініціативі "неминуче позначиться на наших відносинах".

Українська влада зазначала, що Росія перешкоджала проведенню саміту Кримської платформи. За даними РНБО України, через тиск Росії одна з країн, яка раніше підтвердила участь у саміті, відмовилася від неї.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба говорив, що в Києві "реакцією російської сторони задоволені".

Коментуючи протидію РФ Кримській платформі, Зеленський заявив, що тиск був на рівні лідерів країн.