Жванецький: Чи були ситуації, коли не їв досхочу, елементарно не вистачало продуктів? Це тривало пів життя

Михайло Жванецький: Продуктів не вистачало від мого народження до закінчення інституту
Фото: Gordonua.com

2006 року в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону письменник-сатирик Михайло Жванецький, який пішов сьогодні з життя, зізнавався, що досхочу став наїдатися тільки після закінчення інституту, коли став вантажником у морському порту Одеси.

Письменник-сатирик, народний артист України і Росії, одесит Михайло Жванецький в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону зізнавався, що добре знає, як це – не наїдатися досхочу через брак продуктів.

"Дімо, це тривало пів життя", – сказав Жванецький в інтерв'ю в авторській програмі "В гостях у Дмитрия Гордона", записаній 2006 року.

Сатирик згадував, що під час роботи вантажником у морському порту Одеси в 1950–1960-х найбажанішою стравою для нього були оладки зі сметаною.

"Продуктів бракувало від мого народження до закінчення інституту. У порту я працював вісім років – із них три-чотири роки оладки зі сметаною в портовій їдальні другої ділянки були для мене найбажанішими ласощами. Потім, коли пішли апельсини, коли якісь розвантажували горішки, ми їх крали і їли. Жерли до проносу дикого, просто до розриву, і все це – на тлі голоду", – розповідав Жванецький.

Він додав, що перестав голодувати тільки із середини 1960-х, коли на запрошення Аркадія Райкіна переїхав у тодішній Ленінград (нині Санкт-Петербург) і став завідувачем літературної частини Ленінградського театру мініатюр.

"Я перестав голодувати, почав уже харчуватися нормально, коли вступив до Вищої ордена Бойового Червоного Прапора та ордена "Знак Пошани" військово-політичної академії бронетанкових провінціалів при театрі мініатюр, коли почав працювати завідувачем літературної частини. Коли ж пішов перший гонорар за виставу "Світлофор", я став не просто людиною, а багатою людиною. Чи багато тоді отримував? 1200 руб. на місяць. Авторських! І це після того, як у порту працював за 84–85 ре", – уточнював Жванецький.

Жванецький: Ні, не дарма все, від першого до останнього рядка, я створюю тут, в Україні. Повний текст інтерв'ю

Михайло Жванецький помер 6 листопада 2020 року, йому було 86 років. Про причини смерті публічно не повідомляли. За місяць до цього сатирик пішов зі сцени і припинив концертну діяльність з огляду на вік, але й далі писав.

Жванецький народився 6 березня 1934 року в Одесі. Він понад 50 років виступав на естраді з авторськими сатиричними творами. Жванецький – перший і беззмінний президент Всесвітнього клубу одеситів, автор книг "Зустрічі на вулицях", "Рік за два", "Моя Одеса", "Жінки", "Одеські дачі", "Збірки творів". Останнім часом сатирик разом із дружиною Наталією та сином Дмитром жив у Москві.

У березні 2014-го Жванецький підписав звернення діячів мистецтва проти окупації Криму. 2015 року Міністерство культури України занесло його в "білий список" діячів мистецтва, які підтримали Україну.