Київ ввів мораторій на реконструкцію і ремонт історичних будівель XIX–ХХ століть. Мінкульт вважає його неповним
Передбачають, що це рішення перешкодить знищувати такі будівлі, сприятиме створенню умов для їхнього захисту та охорони на період дослідження й визначення історичної та культурної цінності, а також охоронного статусу цих об'єктів.
За словами секретаря Київської міськради Володимира Бондаренка, за останні три роки КМДА передала в Міністерство культури подання про занесення 1542 пам'яток та об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, але поки в нього додали 73 об'єкти.
Зі свого боку міністр культури Олександр Ткаченко зазначив у Telegram, що його відомство підтримує мораторій, але з повним комплексом захисту історичного ареалу, "що наразі не передбачено мораторієм КМДА".
"Цей мораторій пропонує не комплексний підхід, а частковий. Зокрема, містобудівні умови та обмеження не можна відкликати. Що це означатиме для киян? Що будь-який забудовник у судовому порядку може легко обійти мораторій. На відміну від комплексного підходу Мінкульту, зафіксованого в історико-архітектурному опорному плані Києва", – заявив Ткаченко.
Він дорікнув міській владі й особисто меру міста Віталієві Кличку, який раніше назвав поведінку Ткаченка некультурною, у тому, що заступниці міністра культури Світлані Фоменко на засіданні міськради не дали слова, хоча самі запросили представників міністерства.
У міністерстві також спростували інформацію КМДА про 1,5 тис. поданих історичних об'єктів на розгляд. У відомстві не уточнили, скільки документів було подано за три роки, але повідомили, що за період 2020–2021 років Мінкульту надійшла на розгляд від КМДА облікова документація на 68 об'єктів культурної спадщини, із яких 49 станом на сьогодні занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
"Очевидно, що стан історичного центру столиці погіршився. Це пов’язано з агресивною містобудівною політикою, яку провадить київська міська влада, камуфлюючи знищення міста тезою про розвиток Києва", – заявили в Мінкульті й закликали до конструктивної співпраці в охороні спадщини.
Контекст:
Між Кличком і Ткаченком виник конфлікт через знесення історичної будівлі в Києві – садиби Барбана, побудованої 1891 року. Це був одноповерховий будинок, прикрашений неокласичним оздобленням. Забудовник, який зніс садибу, – ТОВ "Інформаційна група "Агентство столичних повідомлень", писало LB.ua.
Ткаченко назвав знесення будівлі "жахом і соромом" і звинуватив столичну владу в тому, що вона "не в змозі стримати оскаженілих забудовників". Поліція Києва почала кримінальне провадження за фактом самоправства із забудовою садиби Барбана.
У відповідь Кличко звинуватив Мінкульт і поліцію в тому, що вони не запобігли знесенню будівлі.
Після цього Кличка запросили на засідання Ради нацбезпеки і оборони (РНБО). Мер Києва відмовився через робочу поїздку до Чернігова.
РНБО на своєму засіданні ухвалила рішення відновити зруйновану частину садиби Барбана, а також провести аудит усіх архітектурних пам'яток на території держави. У відповідь на це Кличко заявив, що РНБО зацікавилася пам'ятками архітектури в Україні, оскільки Мінкульт "довгий час не виконує свої прямі обов'язки".