У КМДА заявили, що центральна влада ігнорує проблеми культурної спадщини, а столична – шукає додаткові механізми захисту

Ідеться про законопроєкти №11458 і №11459, які розробила команда мера столиці. Верховна Рада зареєструвала їх на початку серпня 2024 року.

"Уже понад два місяці після реєстрації документи лежать у комітетах без розгляду. Сподіваюся, законотворці почують нас і найближчим часом повернуться до цих важливих ініціатив. Ще у 2018 році Віталій Кличко подавав ці законопроєкти. Тоді їх навіть прийняли в першому читанні. Але, на жаль, далі не витримали процедури до кінця, і закон не набув чинності. Зараз ми оновили наші пропозиції, знайшли депутатів, готових бути співавторами, і подали знову до Верховної Ради. Але ми бачимо, що центральній владі чомусь це не на часі", – сказала Старостенко в інтерв'ю.

Київська влада активно працює над розробленням ефективних механізмів для захисту культурної спадщини столиці, підкреслила вона. Уже ухвалено рішення щодо збереження історичних будівель, які мають понад 100 років, як повідомила заступниця мера Кличка. Окрім того, нещодавно затверджено міську цільову програму "Охорона та збереження культурної спадщини міста Києва на 2025–2027 роки". Ця програма передбачає проведення протиаварійних, реставраційних і консерваційних робіт на об'єктах культурної спадщини, які перебувають у комунальній власності Києва.

Серед пріоритетних об'єктів – будівлі, які зазнали пошкоджень унаслідок ракетних обстрілів. До них належить Будинок учителя на Володимирській, де відбувалися перші засідання українського парламенту й де працював президент УНР Михайло Грушевський, а також будинок видатного архітектора Альошина й садиба Терещенків, яку повернули в комунальну власність торік.

"Маємо почати із себе. Якщо ми пропонуємо законодавство, яке збільшує відповідальність власників, то ми маємо взяти на себе цю відповідальність і показати приклад, що ми дбаємо про власні об'єкти. Це допоможе зберегти унікальні історичні та культурні об'єкти Києва для майбутніх поколінь", – заявила Старостенко.

Контекст:

Законопроєкт №11458 пропонує посилити відповідальність за порушення законодавства про охорону культурної спадщини. Зокрема, запровадити кримінальну відповідальність для власників об'єктів культурної спадщини за доведення їх до руйнації. Законопроєкт №11459 збільшує штрафи за порушення пам'яткоохоронного законодавства до 100 тис. неоподаткованих мінімумів (1,7 млн грн), а також дозволяє містам примусово викуповувати в комунальну власність пам'ятки, якими недбало розпоряджаються власники.