Психіатр Шум: Мені взагалі незрозуміло, як пацієнта львівської психлікарні, який узяв людей у заручники, можна було відпускати додому
Якби в Україні звичайних пацієнтів відокремлювали від тих, хто скоював злочини, захоплення заручників у психлікарні Львова не сталося б, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" заступник директора з наукової роботи судової психіатрії та експертизи Науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров'я України Сергій Шум.
Медичний персонал Львівської обласної психіатричної лікарні повинен був знати, що їхній пацієнт, який узяв у заручники інших хворих, здатний на такий вчинок, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" заступник директора з наукової роботи судової психіатрії та експертизи Науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров'я України Сергій Шум.
"Лікарі і суд припускали, що цей пацієнт здатний на таке. Інакше його б примусово не госпіталізували. Медичний персонал повинен був знати, що пацієнт може скоїти такий вчинок. Причому раніше він уже перебував на примусовому лікуванні. І тут про себе дала знати недосконалість нашої системи судової психіатрії. Її не змінювали в Україні ніколи. Якою ми її успадкували, такою вона і залишилася донині. Якщо пацієнт вчиняє злочин і суд визнає його неосудним, його не можна посадити у в'язницю. Оскільки він не розуміє, що робить. Додому його теж відпустити не можуть. Тому і придумали примусові заходи медичного характеру", – зазначив Шум.
За його словами, в Україні лише 30% пацієнтів, які вчинили злочини, відправлено до лікарень суворого нагляду.
"У нас на всю країну одна-єдина лікарня суворого нагляду. Там спеціальні умови, охорона тощо. По суті, це психіатрична лікарня. Загалом проблема полягає в тому, що пацієнти, які скоїли злочини, перебувають у звичайних палатах, у звичайних відділеннях зі звичайними пацієнтами. Тобто їх ніяк не відокремлюють. Це просто катастрофа. За статистикою, лише 30% пацієнтів-злочинців перебувають у лікарні суворого нагляду. Інші ж, більшість, перебувають у таких умовах, як це було у Львові – у загальних палатах. Далеко не у всіх регіонах України усвідомлюють, що це особливий контингент, який не може перебувати разом зі звичайними хворими", – підкреслив співрозмовник.
Він акцентував на планах Міністерства охорони здоров'я відокремити судову психіатрію від загальної.
"Є негласне правило: щоб пацієнт вийшов із психіатричної лікарні, він обов'язково повинен бути спочатку на суворому, потім на посиленому і наприкінці на загальному режимі нагляду. Тобто всі, хто був на суворому режимі, обов'язково потраплять на загальний. МОЗ хоче піти шляхом Нідерландів, Німеччини, Литви та інших країн ЄС. Вони планують відокремити судову психіатрію від загальної. Це передбачає створення окремих клінік, де немає звичайних пацієнтів. Там будуть тільки пацієнти-злочинці. У кожній регіональній лікарні передбачать усі три режими нагляду: суворий, посилений, загальний. І найголовніше – вони перебуватимуть у конкретній області. Родичам пацієнта набагато простіше буде його відвідувати. Якщо людину відправляють на лікування років на п'ять, то навряд чи хтось стане регулярно до неї їздити через півкраїни в інший регіон", – заявив Шум.
На його думку, пацієнта, який узяв інших хворих у заручники, не можна було виписувати з лікарні.
"Якби МОЗ відділив звичайних пацієнтів від тих, які скоїли злочини, нічого в психлікарні Львова не сталося б. Зараз цей пацієнт пройде судово-психіатричну експертизу. Після цього стане зрозуміло, усвідомлює він свої дії чи ні. Із великою часткою ймовірності його визнають неосудним. На жаль, лікарів ніхто не слухає. І минулого разу суд чомусь вирішив, що він може перебувати в лікарні загального нагляду. Цього разу рішення суду, найімовірніше, просто не встигли отримати. Мені взагалі незрозуміло, як пацієнта львівської психлікарні, який узяв людей у заручники, можна було відпускати додому. Це свідчить тільки про те, що лікування не дало потрібного результату. Без позитивної динаміки його не можна було виписувати. Звичайно, поки що це на рівні припущень. Але все вказує на те, що виписувати його не варто було", – резюмував співрозмовник.
У Львові ввечері 4 серпня патрульна поліція штурмувала палату у психлікарні на вулиці Кульпарківській, де озброєний склом пацієнт узяв у заручники інших хворих. Унаслідок дій 32-річного львів'янина, який був у лікарні на примусовому лікуванні за вбивство батька, постраждало 10 пацієнтів і п'ятеро поліцейських.
За фактом захоплення заручників поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство).
Пацієнта, який узяв людей у заручники, було заарештовано.