Дружина журналіста Веремія про події на Майдані у 2014 році: Новинний відділ поставив новину, що журналіста "Вестей" поранили протестувальники. Це була неправда

Журналіста В'ячеслава Веремія, убитого біля Майдану тітушками, було травмовано в січні 2014 року світлошумовою гранатою беркутівців, однак "Вести" поставили новину про те, що його поранили протестувальники. Про це в інтерв'ю "Народній правді" розповіла дружина Веремія Світлана Кирилаш.

Відповідаючи на запитання, як так вийшло, що Веремій став автором матеріалу у "Вестях" "Проститутки з Окружної перебралися на Майдан", Кирилаш розповіла: "Я не можу сказати, що він був рішуче проти цих матеріалів, але він готував для них репортажну частину".

"Такі матеріали писалися кількома журналістами. Той робив репортажну частину, інший – брав коментарі, четвертий – фото і так далі. Матеріали потім вичитувалися керівництвом, яке критично ставилося до Майдану, і деякі події, які журналісти просто відзначали в ряду інших, спеціально висувалися вперед, щоб дискредитувати Майдан. Я не хочу сказати, що завжди так було, але дуже часто деякі події подавалися в сильно роздутому вигляді, хоча вони були не таким уже і значним явищем", – продовжила дружина Веремія.

За її словами, на етапі підготовки матеріалів журналіст "про це не знав".

"Звичайно, усі знали, що тексти можуть переписуватися, це не унікальне явище для газети "Вести", і я знаю, наскільки фінальний текст може відрізнятися від первісного репортажу. Можна кількома фразами в заголовку або ліді повністю змінити акценти. Я думаю, він тоді не усвідомлював, наскільки це може бути потім критично розглядатися суспільством", – розповіла Кирилаш.

Вона додала, що Веремій не хотів звільнятися. "Ми тоді це не обговорювали, тоді був складний період у нашій сім'ї. Тим більше, він у той час був поранений на Майдані, лікувався", – продовжила дружина журналіста.

Кирилаш розповіла, що 19 січня 2014 року Веремій дістав травму ока й лікувався майже місяць.

"Кинули світлошумову гранату беркутівці. Із цим теж була історія. Новинний відділ поставив новину про те, що, мовляв, журналіста "Вестей" поранили протестувальники. Це була неправда. Він, коли побачив це на сайті, дзвонив із лікарні редакторові, щоб та прибрала це і поставила так, як це було насправді. Я була при цьому присутня. І вони прибрали інформацію, що це були протестувальники. Але те, що це були беркутівці, так і не поставили", – заявила дружина Веремія.

Журналіста газети "Вести" Веремія вбили під час Революції гідності – у ніч на 19 лютого 2014 року в центрі Києва. Журналіст повертався з роботи додому на таксі. Автомобіль зупинили тітушки, витягли пасажирів і стали бити їх битами. 

Веремія било троє чоловіків, один із них, на думку слідчих, – Юрій Крисін. Коли кореспондент вирвався і спробував утекти, у нього вистрілили (слідство вважає, що це зробив житель Горлівки Джалал Алієв, він у розшуку). Журналіст помер у лікарні від утрати крові і травм.

Щодо Крисіна спочатку відкрили кримінальне провадження за ст. 115 Кримінального кодексу (умисне вбивство), але пізніше справу перекваліфікували за ст. 296 (хуліганство).

Згідно з даними слідства, у кримінальному світі у Крисіна прізвисько Шкаф, він понад 10 років живе у Києві і координує тітушок. Крисін фігурує і в інших кримінальних провадженнях, зокрема і про розбійний напад на одну зі столичних АЗС у травні 2016 року. Як запобіжний захід у справі про вбивство Веремія Крисіну обрали особисте зобов'язання, а за епізодом про напад на заправку – домашній арешт.

У серпні 2017 року прокурор Олексій Донський, який вів справу Крисіна, розповів "Цензор.НЕТ", що раніше його вже притягували до кримінальної відповідальності. "Його засудили у 2010 році. Але історія там дуже заплутана. Його спочатку притягували до кримінальної відповідальності за умисне вбивство. Потім статтю "умисне вбивство" було перекваліфіковано на "вбивство з необережності", і він дістав умовний строк", – повідомив Донський.

22 грудня рішенням Шевченківського районного суду Києва Крисін дістав умовний строк.

25 грудня на Майдані Незалежності в Києві пройшла акція з вимогою справедливого вироку для Крисіна.