У справі Гринкевичів є співучасники – два львівські підприємства зі спільним директором – ЗМІ

"Про це свідчать як дані джерел "СтопКору" у правоохоронних органах, так і окремі деталі постачання товарів для МО, ДСНС і Нацгвардії, що стали відомі після аналізу отриманих редакцією документів", – зазначає видання.

За його данними, правоохоронці виявили, що у 2022–2023 роках службові особи двох вказаних компаній за попередньою змовою з Ігорем Гринкевичем та його сином Романом Гринкевичем, які контролюють групу підприємств – "Трейд Лайнс Рітейл", "Будівельна компанія "Сітіград", "Перспектива "Місто Буд" і "Будівельний альянс "Монтажпроєкт", – завищили ціни на бронежилети, захисні шоломи, рюкзаки, розгрузки, одноразовий посуд та іншу продукцію, яку постачали військовим частинам. 

Сума за договорами перевищує 1 млрд грн. Представники "УП Ренесанс" і "Акрополіс" у підсумку отримали кошти з бюджету. 

"У подальшому ці гроші були перераховані на рахунки підприємств, ФОП і фізичних осіб, які їм підконтрольні, нібито для придбання будівельних матеріалів, товарів, послуг, а також у якості надання фінансової допомоги. Дані операції мають ознаки фіктивності, а кошти, схоже, були використані ділками для забезпечення власних потреб, індивідуального збагачення й умисного заподіяння шкоди економічній безпеці України. Лише задокументовані збитки від "схеми" продажу товарів оборонного призначення за завищеною вартістю становлять понад 65 млн грн", – пише "СтопКор".

Видання зазначає, що керівниками й підписантами "Акрополісу" є Євген Джура й Андрій Панечко, останній також є й директором ПП "УП Ренесанс".

"Окрім того, за даними наших джерел, організовувати "родинну схему" Андрію Панечку, ймовірно, допомагали сини Володимир Панечко й Микола Панечко, а також його помічник Андрій Прохоровський", – ідеться в матеріалі.

"СтопКор" отримав від своїх джерел окремі договори й цінові пропозиції, укладені "Акрополісом". Також автори проаналізували спосіб життя й майно Джури, Панечка і Прохоровського і стверждують, що всі вони разом із сім'ями володіють дорогими новими автомобілями й нерухомістю. Прохоровський є фігурантом кримінального провадження, у якому стверджують, що він, імовірно, організував у 2022 році протиправну схему імпорту і продажу в Україні шоломів і бронежилетів неналежної якості за завищеною вартістю, які надалі доправили Міністерству оборони України.

Панечко-старший також є фігурантом справи про зловживання впливом і розкрадання бюджетних коштів компанією "Акрополіс" за контрактами з Міноборони, пише "СтопКор".

"Варто додати, що, за даними джерел у Державній прикордонній службі, з початку 2022-го до 2024 року Володимир Панечко неодноразово виїжджав за межі України (Швейцарія, Італія – Рим і Мілан – і ОАЕ) автомобілями Audi RS-5, Volkswagen Artion і BMW-7 як водій благодійної організації, що нібито здійснює автомобільні перевезення. Тож постає питання: чи дійсно Панечко-молодший займався волонтерством, чи це суто прикриття для можливості безперешкодно залишити територію країни й уникнути відповідальності? Особливо в контексті викритої правоохоронцями "схеми", – пишуть автори.

Контекст:

29 грудня 2023 року на сайті Державного бюро розслідувань з'явилася інформація про затримання львівського бізнесмена, одного з найбільших постачальників Міністерства оборони України, який пропонував $500 тис. за сприяння в поверненні майна, вилученого в підконтрольних йому компаній під час розслідування кримінального провадження.

За даними слідства, компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міноборони одягу на понад 1,5 млрд грн. До виконання оборонних замовлень залучили підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займалися будівництвом і не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення і зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони, що призвело до збитків бюджету на 1,2 млрд грн і зриву постачань.

Правоохоронці виявили повне невиконання шести контрактів. Щонайменше за сімома договорами підприємства доправили товар на склади військових частин лише в невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов'язань.

"Українська правда" повідомила, що йдеться про бізнесмена Ігоря Гринкевича. 30 грудня його відправили під варту із заставою в розмірі 430 млн грн.

9 січня МО України оголосило про розірвання контрактів із компаніями Гринкевича. 11 січня ДБР повідомило про арешт майна сім'ї й підконтрольних компаній Гринкевича.

17 січня п'ятьох фігурантів справи (серед яких і син Гринкевича Роман) повідомили про підозру у створенні й участі у злочинній організації та заволодінні чужим майном через зловживання довірою. Чотирьох підозрюваних заарештували 19 січня, Гринкевича-молодшого відправили під варту 22 січня.

12 лютого пресслужба Державного бюро розслідувань повідомила, що суд наклав арешт на нерухоме майно й автівки Гринкевича, його дружини, сина і тещі й ще двох його ймовірних співучасників.