Гройсман: За день до катастрофи MH17 до Яценюка у Харкові підійшов один із регіональних керівників спецслужб і сказав: "Ми бачимо аномальне накопичення Росією військової техніки на кордоні"
Тоді Гройсман був віцепрем'єр-міністром, після збиття рейсу MH17 очолював державну комісію з розслідування причин катастрофи.
Гройсман розповів, що за день до трагедії, 16 липня 2014 року, він і тодішній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк відвідували Слов'янськ Донецької області.
"Якщо пам'ятаєте, розбомбили Слов'янськ, і ми його відновлювали. Це була сфера моєї відповідальності. Прем'єр туди поїхав, я з ним теж був і всі інші служби. Ми визначили там обсяги роботи і все інше і поверталися [до Києва]. А летіли ми через Харків. І вже перед самим вильотом підходить один із регіональних керівників спецслужб до прем'єра, а я стояв поруч, і каже: "Арсенію Петровичу, я вам хочу доповісти інформацію. Ми бачимо аномальне накопичення на кордоні Росії й України в частині Харківської області спеціальної військової техніки Росії. Зокрема й радіолокаційних станцій", – згадав Гройсман.
Він уточнив, що то був вечір 16 липня. Яценюк запитав представника спецслужб, із чим це може бути пов'язано.
"Він каже: "Ну, я не знаю. Напевно, вони хочуть нас краще бачити і краще чути, якщо радіолокаційні установки там..." Я тоді ще так здивувався... Кажу: "Вони і так нас бачать і чують. Навіщо так посилювати?" – переказав розмову колишній прем'єр.
Наступного дня під час наради у Міністерстві регіонального розвитку Гройсман дізнався, що на Донбасі збили пасажирський літак.
Гройсман вважає, що Росія не просто так накопичувала сили на кордоні з Україною. За однією з версій, яку розглядали у 2014 році, Росія планувала збити не малайзійський літак, а російський – авіакомпанії "Аерофлот". Але нібито російські військові переплутали на Донбасі два села з однаковою назвою – Первомайське – і випустили ракету не з тієї місцевості й не у ту ціль. Гройсман уточнив, що цю версію в перші дні озвучували українські спецслужби, "вона була дуже реалістичною", але він не знає, чи цю гіпотезу підтвердили під час слідства.
"Ми розуміли, що це абсолютно може бути правдоподібною версією. [Президент РФ Володимир] Путін накопичував війська – пам'ятаєте, 16 липня? – біля кордону України, з боку Росії і Харківської області, далі вони запускають на територію України "Бук", далі вони збивають свій пасажирський літак – російський, – далі вони оголошують пошукову операцію або оголошують Україні війну, оскільки в небі над Україною збито їхній літак, і роблять повне вторгнення", – описав можливий план Росії Гройсман.
Подальші події цей план зірвали, вважає він.
Контекст:
Boeing 777, що летів з Амстердама в Куала-Лумпур рейсом MH17, зазнав аварії 17 липня 2014 року поблизу Тореза Донецької області. Загинули всі 298 людей, які перебували на борту (громадяни Нідерландів, Малайзії, Австралії, Індонезії, Великобританії, Німеччини, Бельгії, Філіппін, Канади і Нової Зеландії).
Згідно з висновками міжнародної слідчої групи, рейс MH17 збили із комплексу "Бук" із території, підконтрольної проросійським бойовикам. Після аварії літака комплекс повернули до РФ. Слідчі уточнили, що "Бук" прибув на Донбас із Курської області, де базується 53-тя зенітна ракетна бригада збройних сил РФ.
У травні 2018 року Нідерланди й Австралія офіційно звинуватили Росію в катастрофі рейсу MH17. Росія свою причетність до катастрофи літака заперечує.
9 березня 2020 року Окружний суд Гааги почав розглядати справу про аварію малайзійського літака. Обвинувачених у справі було четверо: "міністр оборони" угруповання "ДНР", громадянин РФ Ігор Гіркін (Стрєлков), голова "ГРУ ДНР", громадянин РФ Сергій Дубінський (Хмурий), його підлеглий, громадянин РФ Олег Пулатов (Гюрза), а також громадянин України, командир розвідувального батальйону 2-го відділу "ГРУ ДНР" Леонід Харченко (Крот).
17 листопада 2022 року суд оголосив вердикт у справі: Пулатова виправдали, оскільки суд визнав недоведеним, що він мав безпосередній стосунок до пуску ракети, яка збила пасажирський літак. Трьох інших підозрюваних визнали винними і засудили до довічного ув'язнення. Протягом 14 днів вирок можна оскаржити.
Єдиний із чотирьох обвинувачених, хто брав участь у процесі (його представляли адвокати), – Пулатов. Інші відмовилися давати свідчення у цій справі.