Українські дрони уразили станцію системи попередження про ядерний удар у Краснодарському краї. РФ на півдні "осліпла" на 50% – Defense Express

Про атаку безпілотників на територію російської військової частини №41003 у Краснодарському краї писало видання Astra, не наводячи подробиць.

Defense Express 24 травня повідомляло, що пошкодження внаслідок атаки дістала загоризонтна РЛС "Воронеж-ДМ", яка призначена для відстеження балістичних і крилатих ракет, а також "космічних об'єктів".

Уражена РЛС частково перекриває зону огляду над тимчасово окупованим Кримом, а основним її сектором є Балкани й Середземномор'я як операційні зони НАТО, а також Азія, зокрема Перська затока.

Станція працювала в дециметровому діапазоні радіохвиль і була здатна вести одночасно до 500 повітряних цілей. Також росіяни заявляли, що строк будівництва такої РЛЗ міг становити приблизно 12–18 місяців.

"Однак тут треба дивитися не тільки на формальний показник витрат, а й на фактичний строк введення в експлуатацію – наприклад, уражена біля Армавіра "Воронеж-ДМ" формально була запущена ще 2009 року", – пише портал. Водночас 2017 року вона була на "дослідно-бойовому чергуванні". Це означає, що міноборони країни-окупанта РФ вважало цю станцію "сирою", пояснює Defense Express.

"Важные истории" 24 травня також писало, що в соцмережах з'явилися фото й відео пошкодженої станції радіолокації під Армавіром Краснодарського краю. Видання зазначало, що уражено РЛС російської системи попередження про ядерний удар, і приписувало удар ЗСУ.

Загалом уздовж південних і західних кордонів Росії виставлено щонайменше 10 РЛС "Воронеж" різного діапазону, вартість однієї такої станції, за оцінкою "Важных историй", перевищує 1,5 млрд руб. (приблизно 680 млн грн). Уражена РЛС забезпечує радіолокаційний контроль на відстані до 6 тис. км, зазначало видання.

Розташування РЛС позначав на карті користувач Х із ніком Hans Kristensen.

Проєкт The War Zone, дослідивши супутникові знімки Planet Labs, назвав пошкодження російської РЛС "серйозними" і знайшов на фото ознаки численних влучань у споруди, під якими приховані антени радара.

Радарні решітки в таких РЛС, пояснює TWZ, зазвичай є дуже чутливими й крихкими системами, і навіть відносно невелике пошкодження внаслідок атаки може зробити їх непрацездатними протягом тривалого часу.

Defense Express зазначає, що атаці РЛС "Воронеж-ДМ" передував удар по центру зв'язку армії РФ в Алушті в тимчасово окупованому Криму. Портал припускає, що це могло бути збігом, але в будь-якому разі обидва удари позначилися на стратегічному потенціалі РФ.

З урахуванням удару по РЛС "Воронеж-М" в Орську Оренбурзької області РФ 26 травня, для якого український дрон пролетів рекордні 1,8 тис. км, цей потенціал, імовірно, став ще нижчим, припускає портал.

Якщо результативність ударів по станціях у Краснодарському краї (Defense Express стверджує, що вона після удару не працює, офіційних свідчень про це не було) й Орську підтвердять, то йдеться про виведення з ладу 50% усіх загоризонтних російських РЛС, які відповідають за умовний напрямок "південь – південний схід", тобто "стратегічні очі" Росії на цьому напрямку наполовину "осліпли", зазначає видання.

Водночас, як зазначають в аналітичному матеріалі Defense Express, якщо один із двох пошкоджених радарів в Армавірі міг "трохи дивитися" в бік тимчасово окупованого Криму, то "Воронеж-М" під Орськом "узагалі в бік України не дивився".

Завдання цієї РЛС на кордоні з Казахстаном – попередження про політ балістичних ракет у секторі від Перської затоки до Японського моря, з фокусом на Китай, Індію й Пакистан та ймовірні пускові райони в Індійському океані.

У Defense Express нагадують, що в досяжній дальності від України є ще кілька РЛС типу "Воронеж": дві у РФ та одна в Білорусі.

Ідеться про "Воронеж-М" під Санкт-Петербургом у Лехтусі на відстані приблизно 900 км від України. У зоні огляду цієї РЛС – Північне море й Північна Атлантика, де розташовані пускові райони стратегічних підводних човнів НАТО.

А всього за 450 км від українського кордону по прямій розташований "Воронеж-ДМ" у Калінінградській області РФ на аеродромі Дунаївка, проте ці "по прямій" – через Польщу, уточнює портал. Зона відповідальності цього радара – сектор від Північної Атлантики до Італії.

Також на правах оренди РФ користується загоризонтною РЛС "Волга" в Білорусі поряд із Ганцевичами. Вона розташована за 110 км від українського кордону й дивиться в бік Європи, пише Defense Express. Решта російських загоризонтних РЛС – на відстані понад 3,2 тис. км від кордонів України.

Контекст:

З початку року Україна посилила атаки на нафтогазові об'єкти на території Росії – нафтопереробні заводи, нафтобази й газові термінали, а також військові об'єкти, зокрема РЛС. Атаки зафіксували в багатьох регіонах. Відповідальність за частину інцидентів неофіційно взяли СБУ й військова розвідка України. Україна атакує об'єкти на території країни-агресора з використанням вітчизняних безпілотних систем.

1 квітня віцепрем'єр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров в інтерв'ю Welt розповів, що Україна вже виробляє безпілотники, які можуть пролетіти понад 1 тис. км.

Bild писав із посиланням на джерела, що до кінця року сили оборони України отримають дрони з далекобійністю до 2500 км. Окрім того, київське конструкторське бюро "Луч" розробило безпілотник "Сокіл-300", який може пролетіти до 3300 км.

17 квітня кілька українських ЗМІ написало з посиланням на власні джерела, що 590-й окремий радіотехнічний вузол військової частини №84680 у Мордовії (РФ), атакували безпілотниками ГУР. Там розташована російська загоризонтна РЛС 29Б6 "Контейнер", яка також входить до системи розвідки й попередження про повітряно-космічний напад.