"Де "зрада"? Де 7 ярдів?". У Мін'юсті заявили, що немає підстав для стягнення із "ПриватБанку" грошей на користь Суркісів
Згідно з рішенням Печерського райсуду, ухваленого 2017 року, державний "ПриватБанк" зобов'язаний безперешкодно обслуговувати депозитні договори шести іноземних компаній, пов'язаних із бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами. Рішення про стягнення грошей із банку можуть ухвалити тільки після того, як ці офшорні компанії звернуться до суду з відповідною вимогою і позов задовольнять, заявили у Міністерстві юстиції України.
Міністерство юстиції України не бачить підстав для стягнення з державного "ПриватБанку" грошей на користь бізнесменів Ігоря та Григорія Суркісів. Про це йдеться в заяві відомства, опублікованій у Facebook 16 квітня.
"Мін'юст як орган, який виконує судові рішення, жодних мільярдів із "ПриватБанку" зараз стягувати не буде, адже не було і немає судового рішення про стягнення цих грошей із банку. Таке розгортання подій буде можливим лише у тому випадку, якщо офшорні компанії [братів Суркісів] подадуть позови до суду про стягнення грошей (у разі відмови банку повертати їх із депозитів) і отримають судове рішення, яке підлягає примусовому виконанню", – заявили у відомстві.
Так у міністерстві прокоментували рішення Київського апеляційного суду від 15 квітня. Суд залишив чинною постанову судді Печерського районного суду В'ячеслава Підпалого, якою він зобов'язав державний "ПриватБанк" компенсувати офшорним компаніям Суркісів понад $250 млн (7 млрд грн), які вони у 2012–2014 роках розмістили на рахунках кіпрської філії фінустанови, та відсотки, які мали нараховувати за умовами депозитних договорів, повідомило агентство "Інтерфакс-Україна" з посиланням на пресслужбу банку.
У міністерстві зазначили, що в лютому 2017 року Печерський райсуд Києва зобов'язав банк безперешкодно обслуговувати депозитні договори шести компаній, пов'язаних із Суркісами. "Рішення суду не передбачає стягнення коштів і має зобов'язальний характер", – підкреслили в міністерстві.
У квітні того самого року Київський апеляційний суд залишив чинним рішення суду першої інстанції.
Потім на підставі заяви "ПриватБанку", поданої 2019 року, державний виконавець звернувся до суду за роз'ясненням ухвали про забезпечення позову. Надалі її оскаржили в апеляційному суді, і суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги.
"Однак, клопотання надати роз'яснення судового рішення і подальші скарги не змінили й не могли змінити ухвали, винесені у 2017 році. Закон не дозволяє "роз'ясненню" скасувати дію судового рішення, винесеного три роки тому", – пояснили в Мін'юсті.
Глава міністерства Денис Малюська написав у Facebook, що, на його думку, "зраду" в соцмережі, "судячи по глибині аналізу, розганяє група дітей".
"Новина про "зраду" ґрунтується на хибному уявленні про причинно-наслідкові зв'язки та юридичні факти", – зазначив він і повторив фактично заяву Мін'юсту, що апеляційний суд залишив чинним рішення Печерського суду, який, своєю чергою, "фактично повторив" зміст ще однієї ухвали Печерського суду за 2017 рік. У ній ішлося про те, що "ПриватБанк" має обслуговувати депозити певних закордонних компаній без будь-яких обмежень та відповідно до депозитних договорів.
"Що змінилося за три роки? Практично нічого. Ну точно нічого істотного. Де зрада? Де 7 ярдів?" – написав Малюська.
"ПриватБанк" – найбільший комерційний банк в Україні – націоналізували 19 грудня 2016 року.
Рішенням Нацбанку України від 13 грудня 2016 року Суркісів визнали інсайдерами "ПриватБанку". НБУ зазначав, що Ігор Суркіс і ексвласник банку Ігор Коломойський – акціонери телеканала "1+1", що свідчить про зв'язок Суркісів із "ПриватБанком". У зв'язку з цим під час націоналізації гроші родини Суркісів і їхніх компаній на депозитних рахунках "ПриватБанку" та його філій конвертували в капітал банку в межах процедури bail-in.
Суркіси оскаржують в судах включення їх у процедуру bail-in.