Фесенко заявив, що справу стосовно "Роттердам плюс" можна закрити без іміджевих втрат для НАБУ
Гучні справи пов'язані з гучними прізвищами фігурантів, а у справі щодо "Роттердам плюс" немає прізвищ, хоча її розглядають уже 18 місяців, зазначив політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко й додав, що протягом останнього часу він нічого не чув ні про підозри, ні про слідчі дії щодо цього.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) може закрити провадження щодо формули "Роттердам плюс" без шкоди для своєї репутації, заявив у коментарі "Українським новинам" політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Так він прокоментував заяву адвоката Ірини Одинець, яка напередодні повідомила, що призначена на вимогу позивачів експертиза підтвердила обґрунтованість формули й установила, що методика розрахунку не нашкодила економіці, а голова Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), та члени комісії не зловживали службовим становищем.
Агентство зауважує, що обґрунтованість вугільної формули підтвердили дві українські експертизи й одна міжнародна, а відведений на розслідування строк добіг кінця.
"Іміджеві придбання та втрати у правоохоронців не пов'язані зі всякими роттердамами, амстердамами, парижами або берлінами. Гучні справи – це гучні прізвища фігурантів. У справі по "Роттердам плюс" прізвищ немає. Ви запитаєте у самих представників НАБУ, що це було? Справа розглядається вже 18 місяців. Але ні про підозри, про слідчі дії я останнім часом нічого не чув. Про справи Онищенка, Насірова, Мартиненка, сина Авакова і багатьох інших знає вся країна. А тут – нічого: ні імен, ні підозр, ні схем", – заявив Фесенко.
Політтехнолог, заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький додав, що публікація експертиз, які доводять відсутність складу злочину – гарний привід для НАБУ вийти із ситуації та зберегти обличчя.
"У нашій країні багато речей, які просто добре розпіарені, але за фактом – нічого не відбувається. Саме справа "Роттердам плюс" – із цього розряду", – сказав Голобуцький у коментарі "Українським новинам".
Економічну обґрунтованість і законність формули "Роттердам плюс" підтвердив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (КНДІСЕ), повідомила 11 вересня Одинець, яка представляє інтереси екс-членів НКРЕКП.
"КНДІСЕ – це не просто одна з провідних експертних установ. У найгучніших своїх справах НАБУ майже завжди звертається до КНДІСЕ. Результати експертизи КНДІСЕ ставлять питання про закриття справи, яку розслідує НАБУ. Експерти довели, що формула не завдала збитків державі. А згідно зі ст. 364 Кримінального кодексу, без завдання збитків кримінальна відповідальність не настає", – резюмувала адвокат.
17 серпня 2017 року співробітники Національного антикорупційного бюро України провели обшуки в НКРЕКП у межах кримінального провадження у справі "Роттердам плюс".
Тодішній глава НКРЕКП Дмитро Вовк усі обвинувачення НАБУ відкидав.
Нацкомісія звернулася в секретаріат Європейської енергетичної спільноти із проханням провести незалежний аналіз діяльності, повідомляло агентство "Інтерфакс-Україна". У звіті, опублікованому в березні 2018 року, секретаріат енергетичної спільноти визнав роботу регулятора прозорою і повідомив, що низка рішень НКРЕКП потребує додаткового вивчення.