Нездатність України запустити реформу енергоринку знизить довіру міжнародних партнерів та інвесторів – експерт Українського інституту майбутнього
Після проведення ринкових реформ у період 2019–2030 років інвестиції в генерувальні компанії становитимуть $29,8 млрд, що в 11,5 раза більше, ніж без реформ, заявив експерт програм "Енергетика" Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Якщо запуск нового ринку електроенергії буде перенесено із запланованої дати 1 липня 2019 року на пізніший час, Україна втратить мільярди доларів інвестицій, заявив експерт програм "Енергетика" Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп у матеріалі, опублікованому 6 травня на сайті американського міжнародного наукового центру імені Вудро Вільсона.
"Реформування ринку електроенергії є одним із основних міжнародних зобов'язань України. Нездатність просунутися із реформами або, що ще гірше, їх повне скасування значно знизить привабливість країни для іноземних інвесторів і знизить довіру міжнародних партнерів України", – зазначив експерт.
Прокіп повідомив, що за прогнозами, у разі проведення реформ у сфері енергетики інвестори вкладуть значно більше грошей у цю сферу, ніж без реформ.
"Після проведення ринкових реформ у період 2019–2030 років інвестиції в генерувальній компанії становитимуть $29,8 млрд, що в 11,5 раза більше, ніж без реформ. Перехід на стимулювальні тарифи дасть змогу операторам систем розподілу і передавання реалізувати €7,5 млрд інвестиційних ресурсів, що майже вдвічі більше, ніж було б реалізовано без проведення реформ. Очікують, що під час збільшення обсягів інвестицій втрати в розподільчих і передавальних мережах зменшаться. На міжнародному рівні очікують, що синхронізація з ENTSO-E збільшить експорт електроенергії майже вп'ятеро: з 5,6 млрд кВт•год у 2017 році до 25,0 млрд кВт•год у 2030 році, що призведе до одержання $6,7 млрд експортних надходжень у 2019–2030 роках. Однак якщо синхронізації не буде досягнуто, Україна залишатиметься залежною від імпорту електроенергії з Російської Федерації та Білорусі в період напружених відносин із цими країнами", – додав він.
Прокіп наголосив, що представники команди новообраного президента України Володимира Зеленського порушили питання про перенесення термінів запуску нового ринку електроенергії.
"Енергоринок втратить свою монополію на купівлю та продаж електричної енергії на оптовому ринку. Однак нещодавно представники обраного президента Володимира Зеленського порушили питання про ймовірність відкласти повний запуск ринку як мінімум на рік. Загроза надходить від активних популістських рухів і передвиборчих обіцянок про збереження низьких тарифів на електроенергію. Обіцянки останнього типу може бути виконано за допомогою надання прямих субсидій", – написав експерт.
23 квітня голова Асоціації споживачів енергетики і комунальних послуг Андрій Герус, якого Зеленський відрекомендував як члена своєї команди з енергетики, заявив, що запуск нового ринку електричної енергії в Україні потрібно відкласти як мінімум на рік.
Із 1 січня в Україні почав діяти роздрібний ринок електричної енергії. Повномасштабний запуск нової моделі оптового ринку заплановано на липень 2019-го. Перехід зафіксовано законом "Про ринок електроенергії", ухваленим у 2017 році.
Він передбачає впровадження нової конкурентної моделі ринку і норми Третього енергетичного пакета ЄС, зокрема в питанні розділення компаній за напрямками розподілу і передання електроенергії.
23 квітня представники ЄС, ЄБРР, Європейського енергетичного співтовариства, Європейського інвестиційного банку та USAID в Україні заявили, що стурбовані гальмуванням запуску нового ринку електроенергії.
Державні підприємства НЕК "Укренерго" і "Енергоринок" уже розпочали тестові покупки і продаж у межах підготовки до реалізації закону "Про ринок електричної енергії", повідомили в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг.
Запуск конкурентного ринку електричної енергії є одним із зобов'язань України перед Євросоюзом. Реформа у сфері енергетики – одна з умов для надання Україні другого траншу макрофінансової допомоги від ЄС на суму €500 млн.