"Отримуємо тривожні сигнали". Гончарук обговорив із Маасом "Північний потік – 2"

Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук 19 листопада зустрівся з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом, сторони обговорили будівництво газопроводу "Північний потік – 2" та енергетичну безпеку, повідомила пресслужба українського уряду.

Гончарук підкреслив, що Україна сподівається на "повну імплементацію змін до Третього енергетичного пакета ЄС у законодавство Німеччини, а також відповідну діяльність незалежного регулятора ФРН стосовно газопроводів, що з'єднують Німеччину із третіми країнами".

"Однак ми отримуємо тривожні сигнали щодо можливого виключення "Північного потоку – 2" з-під дії консенсусної директиви ЄС Німецьким незалежним регулятором. Такий розвиток подій вважаю неприпустимим", – заявив український прем'єр.

Гончарук додав, що Україна має намір "захищати норми європейського енергетичного закону разом із європейськими партнерами".

"У разі преференційного виведення газопроводу з-під дії газових директив ЄС "Газпром" отримує можливість для зловживання своїм монопольним становищем. Україна зацікавлена в сильній Європі, і ми будемо робити все, щоб європейська ідея, європейські цінності були сильними, і їм не можна було завдати шкоди жодними маніпуляціями", – продовжив глава українського уряду.

Він зазначив, що "Північний потік – 2" – це політичний, а не бізнес-проєкт, спрямований на посилення впливу Росії на європейські країни.

Гончарук підкреслив, що попереду "складні переговори щодо транзиту газу".

"Ми розраховуємо на те, що участь Німеччини в консультаціях сприятиме продовженню транзиту російського газу до Європи через Україну на розумних умовах та на основі європейських практик", – сказав український прем'єр-міністр.

13 листопада 2019 року Бундестаг із другої спроби ухвалив поправки в газове законодавство. Документ дозволяє, зокрема, прибрати обмеження, які перешкоджали завершенню будівництва "Північного потоку – 2" і його запуску. Директива вимагає, щоб оператором "Північного потоку – 2" була незалежна від "Газпрому" компанія, а 50% потужності газопроводу було зарезервовано під прокачування газу від незалежних постачальників.

"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м&³3; газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.

Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У 2018 році Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії. 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що проходить по континентальному шельфу Данії.

У "Газпромі" прогнозували, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року, однак через позицію Данії газопровід зможуть запустити не раніше ніж навесні 2020 року, писали "Ведомости".