Німецький Бундестаг проголосував за захист "Північного потоку – 2"

Бундестаг із другої спроби підтримав законопроєкт про внесення змін до закону про енергетику щодо імплементації директиви ЄС 2019/692, які дають можливість вивести частину газопроводу "Північний потік – 2" з-під дії європейських правил. Про це повідомив німецький журналіст із Bild Юліан Рьопке у Twitter.

Як пише "Укрінформ", за законопрокт проголосували 358 із 631 депутата, проти – 212 і 61 парламентарій утримався. Підтримали імплементацію директиви блок канцлерки Ангели Меркель ХДС/ХСС. "Зелені" та ультраправі з "Альтернативи для Німеччини" виступили проти.

Рьопке заявив, що ультраправі проголосували проти закону, оскільки бояться, що він зупинить газопровід, а не дозволить його будівництво.

"Уявлення не маю, як вони дійшли до такої інтерпретації", – дивується журналіст.

Ухвалений законопроект дає змогу прибрати обмеження, які перешкоджали завершенню будівництва "Північного потоку – 2" та його запуску.

Як пише "Немецкая волна", відповідно до внутрішніх європейських норм, не можна, щоб транспортуванням газу займалася та сама компанія, яка видобуває і продає його. Нова газова директива поширює ці правила на газопроводи, які йдуть у Європейський союз з інших країн.

Отже, оператором "Північного потоку – 2" має бути незалежна від "Газпрому" компанія.

Обмеження стосуються газопроводів, які введено в експлуатацію після 23 травня 2019 року. До цієї дати всі питання розв'язували на рівні конкретної країни, на берег якої виходить магістраль.

Правки, із якими Німеччина внесла директиву у своє законодавство, передбачають, що директиву не застосовуватимуть до першого "Північного потоку", вона теркнеться "Північного потоку – 2". Також у законопроєкті вказано умови для виключення з нового регулювання, що може використовувати Росія, зазначає "Немецкая волна". 

8 листопада німецький парламент провалив голосування за поправки до газової директиви.

"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall та Uniper, французька Engie та австрійська OMV.

Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У 2018 році Німеччина, Фінляндія та Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Черезце оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії.

30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що проходить континентальним шельфом Данії.

У "Газпромі" прогнозували, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року, однак через позицію Данії газопровід зможуть запустити не раніше ніж навесні 2020 року, пишуть "Ведомости".