Кулеба заявив, що шансів зупинити будівництво "Північного потоку – 2" не було


Другим етапом боротьби України та її партнерів проти газопроводу "Північний потік – 2" має бути його виключення з юрисдикції Третього енергетичного пакета, заявив віцепрем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.
Шансів зупинити будівництво газопроводу "Північний потік – 2" не було. Таку думку в інтерв'ю "РБК-Україна", опублікованому 12 листопада, висловив віцепрем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.
"Німеччина, наймогутніша держава Європейського союзу й одна з наймогутніших держав світу, прийняла рішення будувати. Росіяни прийняли рішення будувати. Вони домовилися про те, що вони збудують. Тому питань було два: як швидко вони його побудують і якими нормами буде регулюватися те, що вони збудують", – нагадав Кулеба.
Він висловив думку, що Україна зі своїми партнерами зуміла максимально затягти будівництво.
"Їм було принципово все добудувати ще в цьому році, щоб розв'язати собі руки, повністю відірватися від українського транзиту, максимально послабити наші позиції й помахати нам ручкою", – зазначив віцепрем'єр.
За його словами, другий етап боротьби – виключити "Північний потік – 2" з юрисдикції Третього енергетичного пакета.
"Але навіть коли газ піде по "Північному потоку – 2" – це не означає, що буде кінець боротьби. У нас є приклад газопроводу OPAL, за яким у них усе було добре й усі питання вирішені, а в результаті суд Європейського союзу обмежив використання його потужностей. Я за те, щоб завжди боротися до кінця, і навіть якщо настане кінець, усе одно продовжувати боротися", – додав Кулеба.
"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У 2018 році Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії.
30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що проходить континентальним шельфом Данії.
У "Газпромі" прогнозували, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року, однак через позицію Данії газопровід зможуть запустити не раніше ніж навесні 2020 року, пишуть "Ведомости".
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати
Разумков обговорив "Північний потік – 2" із главою Бундестагу
9 листопада, 00.40
Політика
У Бундестазі не змогли проголосувати за захист німецьких інвестицій у "Північний потік – 2"
8 листопада, 10.58
Світ
31 жовтня, 15.30
Політика
Змішали борошно з пивом – і за п'ять хвилин готове печиво до чаю. Рецепт від тещі Гордона
6 травня, 23.04
Бульвар
"Росія вбиває". Активістки Femen топлес заблокували російський павільйон у Венеції
6 травня, 22.21
Бульвар
"Ми не витримали". Відома блогерка покинула Україну – місяць тому росіяни зруйнували її будинок
6 травня, 18.29
Бульвар
Помили, приправили – і в духовку. Картопля виходить така смачна, що можна проковтнути язик
6 травня, 17.55
Бульвар
Собака Пашка "співає" гімн України після хвилини мовчання. Щемлива історія безпритульного пса. Відео
6 травня, 17.01
Бульвар