Амбасадорка Німеччини: Ми вважаємо, що можемо підтримувати транзит газу і через Україну, і через "Північний потік – 2"
Потреби Німеччини в закупівлі газу на тлі відмови від інших джерел енергії зростатимуть, що дасть змогу зберегти транзит російського газу територією України, зазначила амбасадорка ФРН у Києві Анка Фельдгузен.
У Німеччині впевнені, що після запуску російського газотранспортного проєкту "Північний потік – 2" транзит російського газу територією України збережеться. Про це в інтерв'ю hromadske, яке вийшло 13 лютого, сказала амбасадорка ФРН у Києві Анка Фельдгузен.
"Ми знаємо, що наші сусіди обурені – і поляки, і українці. Але мені здається, що потреби газу в Німеччині, особливо зараз, коли ми відмовляємося від вугілля й атомної енергії, будуть великими, і що газ буде йти і через "Північний потік – 2", і через Україну ще досить довго. Ми вважаємо, що можемо підтримувати транзит газу і через Україну, і через "Північний потік – 2", – сказала дипломатка.
За її словами, контракт на транзит російського газу за допомогою української газотранспортної системи, укладений наприкінці 2019 року, продемонстрував, зокрема, й комерційні інтереси російського "Газпрому".
"Як на мене, цей компроміс дуже прийнятний і для України", – додала Фельдгузен.
"Північний потік – 2" – газогін, який має зв'язати Росію з Німеччиною по дну Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м3 газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його спільно фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У 2018 році Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід на своїй території, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії. 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газогону "Північний потік – 2", що пролягає по континентальному шельфу Данії.
Президент США Дональд Трамп 20 грудня підписав оборонний бюджет країни на 2020 рік. У нього закладено санкції проти російських газогонів "Турецький потік" і "Північний потік – 2". У мінфіні США заявили, що санкції проти "Турецького потоку" і "Північного потоку – 2" набули чинності відразу ж після підписання закону і компанії, які свідомо продали, орендували або надали судна, що займаються прокладанням труб, мають негайно припинити діяльність цих суден.
Трубоукладальник "Північного потоку – 2" – швейцарська компанія Allseas – після запровадження санкцій припинила роботи.
Колишній прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв заявляв, що санкції США проти компаній, пов'язаних із "Північним потоком – 2", можуть відкласти завершення його будівництва на кілька місяців.
Оператор "Північного потоку – 2" 23 грудня заявляв, що прокладено вже понад 2300 км майже із 2460 км, газогін побудовано на 93%. У лютому в "Газпромі" заявили, що очікують запуску газопроводу до кінця 2020 року, повідомляло агентство ТАСС.