Економіст заявив, що в Україні з'явився податок на "народження" брухту

"В Україні всі операції з металобрухтом здійснюються без ПДВ, ця норма тепер діє до 2027 року. Проте, продовживши її, законодавці прибрали іншу норму (196.6), яка підкріплює її. І тепер кожна юридична особа, яка хоче продати металобрухт і в якої він утворився в результаті демонтажу, будівництва або по інших відходах, тепер зобов'язана нарахувати ПДВ пропорційно і поставити собі в податкові зобов'язання", – пояснив експерт.

Він зазначив, що "податком на народження металобрухту" новацію назвали учасники ринку.

"Наприклад, якщо ви купили 100 т арматури, використали 80 т, а решта 20 т пішли у відходи, то ви ці 20 т можете продати як металобрухт, без нарахування ПДВ. Але тепер законодавство зауважує, що ти як продавець не забудь зменшити свій податковий кредит на 20%", – розповів Кущ.

Норма стосуватиметься всіх, хто демонтує стару будівлю або ріже старий вантажний вагон, тобто "видобуває" брухт.

"Зрозуміло, що в законодавців були благі наміри збільшити доходи до бюджету. Але ефект буде прямо протилежний: галузь буде йти в тінь. У підсумку держава ніяких додаткових надходжень не отримає", – констатував він.

Контекст:

Законопроєкт №5600 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" було зареєстровано у Верховній Раді 2 червня, його ініціатором став Кабмін.

Уряд схвалив його на засіданні 12 травня. У Кабміні говорили, що зміни дадуть змогу збирати до державного бюджету додатково понад 60 млрд грн на рік. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль стверджував, що нововведення стосуватимуться лише великого бізнесу й не зачеплять загальнодержавних податків для громадян, а також малого та середнього бізнесу.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розкритикувало законопроєкт, у відомстві зазначили, що він містить корупційні чинники та низку інших порушень, тому його потрібно суттєво доопрацювати. Висновок експертизи НАЗК опублікувало на своєму сайті 8 червня.

1 липня Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні, 30 листопада – у другому. Розглядали документ за спецпроцедурою, що обмежує час на розгляд поправок (загалом їх було подано понад 11 тис.).

Розгляд проєкту у другому читанні неодноразово переносили. Нардеп від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснював це консультаціями, які "стосувалися найболючіших питань для великого бізнесу". За його словами, ресурси законопроєкту №5600 відображено у проєкті держбюджету на 2022 рік.

Нардепи подали низку проєктів постанов про скасування законопроєкту, але 14 грудня їх усі відхилила Рада, документ підписав спікер і передав на підпис президенту.