Експертка заявила, що банки в Україні можуть почати згортати мережу терміналів
В Україні є ризик згортання мережі банківських терміналів, а також сервісів на зразок безвідсоткового овердрафту чи кешбеку, якщо ухвалять законопроєкти про регулювання комісії інтерчейндж та еквайринг, заявила виконавча директорка Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова у Facebook.
"Про те, що всі ці послуги потребують витрат банків, ми не задумуємося. Наразі в нас є ризик усі ці "бонуси" втратити. І повернутися до "готівкових" 90-х. Зі старою проблемою "а де тут банкомат поблизу, бо треба зняти гроші". Між іншим, із картки, яку, імовірно, вам видаватимуть платно. Сьогодні звернулися до президента Володимира Зеленського з проханням конструктивно вирішити гостре питання законодавчого регулювання комісій інтерчейндж та еквайринг. Законодавче регулювання розміру інтерчейндж і комісії за еквайринг зумовить значне уповільнення розвитку cashless-економіки та згортання мережі безготівкових розрахунків в Україні", – написала вона.
За словами Коробкової, сьогодні комісія компенсує частину витрат банку-емітенту на випуск і обслуговування карток, а також на розвиток відповідної інфраструктури та гарантування безпеки платежів.
"У свою чергу, наша банківська спільнота пропонує укласти меморандум і готова добровільно поступово зменшувати комісію інтерчейндж в Україні. Пропонується, що з липня 2021 року її розмір не перевищуватиме 1,20%, із липня 2022-го – 1,00%, а з 2023-го – 0,90%. Ми – за розумний, покроковий підхід, що відповідає українським реаліям. Дуже сподіваюся, що влада прислухається до нас і підтримає позицію кровоносної системи економіки України", – підсумувала експертка.
Контекст:
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкти №4178 і №4178-1, що передбачають обмеження тарифів на еквайринг та інтерчейндж відповідно до 0,5% і 0,3%, а Нацбанк наділяють повноваженнями регулювати тарифи на міжбанківські послуги.
У першому читанні ухвалено проєкт "Про платіжні послуги" №4364, до якого понад 50 народних депутатів подали поправки до другого читання з урегулювання проблеми тарифів на платіжні послуги.