Голова НБУ про збитки для України через запуск "Північного потоку – 2": Нічого неочікуваного для нас не відбудеться
Національний банк України готується до скорочення надходжень до бюджету країни через запуск газопроводу "Північний потік – 2". Про це в опублікованому 4 жовтня інтерв'ю LB.ua заявив голова Нацбанку України Кирило Шевченко.
"У наші прогнози закладено припущення відповідно до чинного транзитного договору. У ньому прописано принцип "бери або плати". Тобто Україна отримає в будь-якому випадку оплату за прокачування 40 млн м&³3; щорічно до 2024 року включно. Цього року Росія вже прокачала більше ніж 40 млн м&³3;, тож доходи від транзиту будуть дещо вищими. Наступного року й надалі (прогноз у нас наразі розробляється до 2023 року) закладено контрактні 40 млн м&³3;, тобто матимемо певне зниження порівняно із цим роком. Але нічого неочікуваного для нас не відбудеться", – підкреслив голова НБУ.
За його словами, зараз складно прогнозувати, чи стане припинення транзиту російського газу критичним для України.
"Щодо подальших перспектив – то це вже питання геополітики, і це не сфера компетенції НБУ. Звичайно, певне зниження обсягів експортної виручки буде негативно впливати на платіжний баланс. Це математика. Чи буде цей вплив критичним? Це залежить і від маси інших факторів. Зокрема від факторів, що пов’язані з рівнем світових цін на продукти нашого основного експорту", – зазначив Шевченко.
Контекст:
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Його будівництво повністю завершено, заявила російська корпорація "Газпром" 10 вересня. Однак газопровід ще не сертифіковано. Процедура передбачає, що запуск "Північного потоку – 2" має схвалити Єврокомісія, говорив голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня цього року глава Білого дому назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії і закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу має бути продовжено на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня зобов'язав оператора газопроводу бути незалежним від "Газпрому" і дотримуватися європейського законодавства. Гендиректор "Оператора ГТС України" Сергій Макогон заявив, що це "саме те, на чому наполягає Україна".
Глава МЗС РФ Сергій Лавров говорив 15 вересня, що німецький регулятор може видати дозвіл на запуск газопроводу "Північний потік – 2" до початку 2022 року.