Голова НБУ про додруковування грошей: Це токсично, це небезпечно, це не може розглядатися як вирішення проблеми. Цього року зробимо все, щоб уникнути емісії

Він зазначив, що торік рекордна фінансова підтримка від інших країн дала змогу Україні утримати суттєвий рівень золотовалютних резервів. Але через неритмічність надходжень, щоб профінансувати бюджет війни, довелося вдатися до емісійного фінансування.

"Воно токсичне, воно небезпечне, воно не може розглядатися як джерело вирішення проблеми. Це екстрені речі, і вони дуже небезпечні. Вони мають свою ціну. І ми всі погодилися з тим, що в цьому році ми зробимо все необхідне – а є чіткий план дій, погоджений на рівні уряду, Національного банку, Міністерства фінансів – для того, щоб уникнути емісійного фінансування. Ну і звісно, це забезпечити ритмічне і достатнє надходження міжнародної фінансової допомоги", – підкреслив Пишний.

На запитання, чи є впевненість, що цього року донори будуть давати кошти вчасно, він відповів, що "є запевнення", у підсумку, зокрема, роботи Міжнародного валютного фонду.

"Ці запевнення мають різний характер жорсткості. На цей рік ми розуміємо джерело [коштів], і ми переконані. Далі – програма еластична: в залежності від того, як розвиватиметься ситуація і якої допомоги потребуватиме Україна, таку допомогу вона повинна отримати. Відповідні запевнення ми отримали і від партнерів G7", – сказав голова НБУ.

За його словами, допомога, яку Україна отримає від МВФ і країн G7, – унікальна. Одна з особливостей програми полягає в тому, що Україна отримуватиме фінансову підтримку "як за базового сценарію розвитку подій, так і за негативного". Пишний уточнив, що вважає негативний сценарій малоймовірним, але його також прорахували: для нього пакет фінансової підтримки у чотирирічній перспективі становитиме приблизно $140 млрд.

Негативний сценарій, як пояснив голова НБУ, передбачає "дещо глибше ураження української економіки внаслідок більш активної і агресивної війни, що вона триватиме довше, ніж передбачається".

"Ми не знаємо, як довго триватиме війна. Ми розуміємо, чим вона закінчиться – перемогою, але ми не знаємо, як довго нам ще цю біду нести і воювати за нашу незалежність і звільняти окуповані території. Але як би довго це не тривало, наші партнери будуть поруч з нами", – підсумував Пишний.

Контекст:

Перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова 17 червня 2022 року підтвердила інформацію, що Нацбанку довелося друкувати додаткові обсяги готівкової гривні. Вона назвала увімкнення "друкарського верстата" крайнім заходом, але зазначила, що цей крок був виправданий.

6 липня тодішній голова НБУ Кирило Шевченко сказав, що емісія гривні може призвести до інфляції, руйнування довіри до фінансової системи та втрати керованості економіки, і дієвіший, але й більш болісний варіант – скоротити емісію, урізати видатки і збільшити податки.

19 серпня у Нацбанку заявили, що скорочуватимуть обсяги друкування грошей.

Міністр фінансів України Сергій Марченко у вересні говорив, що додруковувати гроші доводиться "в середньому на 30 млрд грн щомісяця". Він пояснював, що міжнародну допомогу не можна спрямовувати на підтримку воєнної кампанії, а податків, щоб профінансувати сектор безпеки й оборони, бракує.

3 листопада Марченко повідомив, що Кабмін домовився з Нацбанком, що зловживати друкуванням грошей не будуть, а у 2023 році "взагалі не планують емісійне фінансування".

У березні 2023 року Пишний наголошував, що Нацбанк "більше не вдаватиметься до небезпечного друкування грошей". Він розповів, що після рішення НБУ припинити друкувати гроші стався "прямий конфлікт з урядом України", але він "був вичерпаний і сторони дійшли порозуміння".