"Цього року ми домовилися з Національним банком, що в нас є певний місячний ліміт, який ми можемо собі дозволити. І в цих межах ми живемо вже досить великий період часу і не будемо зловживати цим", – сказав він.
Міністр вважає, що є можливість "до кінця року спокійно дофінансувати всі необхідні, пріоритетні витрати, як мінімум без розширення цього коридору" (величини емісії).
"На наступний рік ми взагалі не плануємо емісійного фінансування. Підкреслюю, монетарного фінансування на наступний рік не плануємо. Хоча ми таку опцію залишаємо, але загалом не плануємо. Якщо в нас будуть кошти від наших партнерів у розмірі $3 млрд щомісячно, нам це не потрібно взагалі", – пояснив Марченко.
За його словами, головне питання – наскільки це можна зараз забезпечити.
Контекст
17 червня перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова говорила, що Нацбанку довелося друкувати додаткові обсяги готівкової гривні. Вона назвала увімкнення "друкарського верстата" крайнім заходом, але вказала, що цей крок був виправданий.
19 серпня в Нацбанку заявляли, що скорочуватимуть обсяги друкування грошей.
8 серпня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль назвав пріоритетами держбюджету на 2023 рік макрофінансову стабільність, фінансування Збройних сил і підтримку людей. За словами Марченка, бюджет на 2023 рік буде неймовірно жорстким.
Президент України Володимир Зеленський заявляв, що на сектор безпеки України 2023 року буде спрямовано понад 1 трлн грн, "це буде пріоритет №1". За його словами, соціальні зобов'язання потрібно забезпечити в повному обсязі, а всі некритичні витрати держави – скоротити.
3 листопада Верховна Рада ухвалила держбюджет на 2023 рік. Очікують, що доходи держбюджету відповідатимуть 1,3 трлн грн, а видатки – 2,6 трлн грн. Граничний розмір дефіциту становить 1,3 млрд грн, або 20,6% прогнозованого ВВП, уточнила пресслужба партії "Слуга народу".