Ілларіонов: При фразі: "Треба зробити Україну привабливою для інвестицій" – кажуть: "Інвестиціям заважає війна". Це переведення стрілок, і Ізраїль – найкращий приклад G

Колишній радник президента РФ Володимира Путіна, старший науковий співробітник Інституту Катона у Вашингтоні Андрій Ілларіонов вважає, що Україна може домогтися збільшення іноземних інвестицій, але для цього потрібно реформувати кілька сфер, передусім правову систему, як радив російський і грузинський підприємець, колишній грузинський міністр із координації економічних реформ Каха Бендукідзе. Таку думку він висловив в інтерв'ю головній редакторці інтернет-видання "ГОРДОН" Олесі Бацман, яке буде опубліковано сьогодні ввечері.

Бацман нагадала, що в інтерв'ю їй російський економіст, старший науковий співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні та директор Центру постіндустріальних досліджень у Москві Владислав Іноземцев сказав, що, якщо Україні вдасться стати великим індустріальним придатком Європи, країна суттєво прискорить свій економічний розвиток. "Моя концепція полягала в тому, що Україна має стати європейською Мексикою", – заявив він. Насамперед, на думку Іноземцева, Україні потрібно орієнтуватися на Великобританію, яка покинула ЄС.

"Правду кажучи, цю ідею висунув шість із половиною років тому Каха Бендукідзе – у березні 2014 року, виступаючи на надзвичайному економічному саміті тут, у Києві. Більше того, він робив презентацію, показуючи транспортне плече, логістику, інфраструктуру, які забезпечать Україні найкращий доступ до європейських ринків. Не тільки Великобританії, а й Німеччини, Польщі, Італії та інших країн. Тобто автором цієї ідеї є Каха Бендукідзе", – зазначив Ілларіонов.

За його словами, Бендукідзе не тільки озвучував цю ідею, а й пропонував шляхи, як її реалізувати.

"Що для цього треба зробити? Потрібно зробити Україну привабливою для інвестицій. А що треба зробити для того, щоб Україна стала привабливою для інвестицій – і українських, і зарубіжних? Тут є кілька необхідних кроків – те, що традиційно називають економічними реформами, які необхідно було зробити. Каха тоді агітував за це, пропонував. На жаль, це не було ні почуто, ні зроблено. Але порядок денний залишається тим самим", – переконаний економіст.

Він підкреслив, що теза, ніби під час війни не можна домогтися економічного розвитку, є хибною.

"Коли чують [фразу]: "Треба зробити привабливою для інвестицій", люди кажуть: "Ага, інвестиціям заважає війна. Треба зупинити війну". Це трішки переведення стрілок, зміна порядку денного. Це не означає, що війну не треба зупиняти, але у світі чимало [протилежних] прикладів. Ізраїль – найкращий із них. Рівень безпеки там не є абсолютним, це не Швейцарія, проте величезний потік інвестицій ішов, іде і буде йти в цю країну. Виникає запитання: а чому в Ізраїль, який опинився в такому важкому геополітичному становищі (його територію час від часу обстрілюють ракетами, там відбуваються терористичні акти тощо), інвестиції йдуть? До речі, робоча сила в Ізраїлі далеко не дешева. Якщо ми почнемо розбирати [причини], то з'ясуємо, що одним із найважливіших факторів є креативний потенціал того чи іншого населення. Тут [в України] збігається [з Ізраїлем]", – зазначив Ілларіонов.

Іншим важливим фактором, продовжив він, є верховенство права.

"Ось тут [до України] є [питання]. Це головна річ. Порушуючи цю проблему, той самий Каха Бендукідзе зробив пропозицію (вона пролунала, ще раз скажу, у березні 2014 року), і її не реалізували. Він говорив, що проблема із правом – це фундаментальна проблема. Вона, звичайно, є не тільки в Україні, але й у Росії, і в багатьох інших пострадянських місцях. Він говорив: "Що можна зробити? В України тут є реальний резерв, реальний актив, якого немає в інших місцях. Україна має запас людей, які знають, що таке сучасне право – національне і міжнародне. Вони, звичайно, перебувають не в Україні. Це українці, які живуть у Канаді, які живуть у США і Британії". [Треба] запросити на кілька років кілька сотень або тисяч українців із юридичною освітою і юридичним досвідом роботи в сучасних цивілізованих країнах сюди, в Україну, сказати, що потрібно створити не тільки на папері, не тільки в законодавстві, а й у практичній діяльності нове розуміння права. Це кардинальне переведення країни в єдиний правовий простір із Європою", – сказав Ілларіонов.

Він підкреслив, що цей крок сприятиме залученню інвестицій в Україну та "її реальній інтеграції в європейський цивілізаційний простір, простір першого світу".

"Головний фактор і для інвестицій, і для економічного зростання, і для безпеки – це верховенство права, за яким Україна радикально відстає від першого світу, але цей відрив можна подолати за допомогою такого ресурсу", – переконаний експерт.

Журналістка уточнила, як краще використовувати цих людей – призначати на певні посади чи залучати як радників, і нагадала, що після Революції гідності деякі представники української діаспори обійняли високі посади в Україні, але не завжди їхня робота була успішною.

"Так, ми бачили ці приклади. Зокрема, і деяких міністрів, які залишили про себе дуже негативну пам'ять. Але вони були в інших напрямах, а у сфері права такого не було. Що зробив [один з авторів сінгапурського економічного дива] Лі Куан Ю в Сінгапурі? Найголовніше – у головних питаннях за деякими темами найвищою судовою інстанцією став Лондон. Це було свідоме рішення. Жодного телефонного права у принципі не могло бути, бо всі найважливіші питання переводили в Королівський суд у Лондон і жодна влада Сінгапуру, той же Лі Куан Ю, нічого зробити не могла. Це те, що пропонував Каха для України. Я вважаю, що, якщо Україна серйозно ставиться до свого вибору, до свого майбутнього і якщо українське суспільство справді хоче стати успішним, так, [треба вчинити так само]. Це той шанс, який є України є. У Росії, я відверто скажу, шансу йти цим шляхом немає", – висловив думку економіст.

Він вважає малоймовірним, що такі реформи буде реалізовано за нинішньої української влади.

"Ми можемо взяти приклад Грузії. Михайла Саакашвілі вперше обрали президентом у січні 2004 року. У червні 2004 року він зустрівся з Кахою Бендукідзе, і вони обговорили, що треба робити. Під час цієї самої зустрічі Саакашвілі запросив Бендукідзе стати міністром. Бендукідзе, подумавши п'ять хвилин, дав згоду. І буквально за два-три дні, забравши в Росії якісь базові речі, він став міністром, почав реформи. І ми бачимо, що вже у 2005 році темпи економічного зростання в Грузії піднялися, у 2006-му [ще більше] піднялися, стали виконувати програми приватизації тощо. Це відбувається відразу. Тут доречно використовувати цитату [лівійського диктатора] Муаммара Каддафі, який "прославився" іншими, не найкращими справами, але в цьому сенсі він мав рацію. Він свого часу говорив: "Якщо ви збираєтеся робити реформи, їх треба робити протягом перших шести місяців. Якщо ви не зробите їх протягом перших шести місяців, ви не зробите їх ніколи". До речі, це до питання про нинішню [українську] адміністрацію і чи можна чогось від неї очікувати", – сказав Ілларіонов.

Інтерв'ю з Ілларіоновим вийде сьогодні ввечері на YouTube-каналі "Алеся Бацман". Трансляція розпочнеться о 18.00.

Бендукідзе народився 1956 року у Тбілісі. Із кінця 1980-х до середини 2004-го він займався підприємницькою діяльністю в Росії, зокрема був генеральним директором холдингу "Об'єднані машинобудівні заводи". На запрошення Саакашвілі у 2004 році повернувся в Грузію, де у 2004 році очолював міністерство економіки, а у 2004–2008 роках був міністром із координації економічних реформ.

У 2014 році Бендукідзе став радником п'ятого президента Петра Порошенка. Він критикував дії української влади. "Ви втратили вже п'ять місяців для реформ. Ваш парламент просто божевільний! За останні місяці встиг наухвалювати закони, які збільшують і без того роздутий і нездійсненний бюджет. Наприклад, у сфері освіти. Заборона закривати школи і рішення підвищити стипендії студентам. За які гроші? Грошей немає!" – сказав він у липні 2014 року.

Бендукідзе помер у листопаді 2014 року у віці 58 років від серцевої недостатності.