"Метінвест" виступає за відтермінування впровадження екологічного мита СВАМ на рівні держави

Юлія Данкова: Якщо екологічні податки будуть введені без фінансової підтримки й інвестицій, це створить черговий бар'єр для конкурентоспроможності України
Фото: metinvestholding.com

Україна потребує відтермінування європейського екологічного мита СВАМ, щоб уникнути втрати конкурентоспроможності в умовах світового ринку. Про це заявила фінансова директорка компанії "Метінвест" Юлія Данкова на XXII щорічному форумі фінансових директорів України. 

За її словами, нові екологічні платежі, які планують у межах імплементації європейського законодавства й упровадження механізму регулювання викидів вуглецю, мають стимулювати екологічну відповідальність і зменшувати кліматичні ризики. Однак на сьогодні Україна не має можливості швидко модернізувати виробничі потужності для відповідності європейським екологічним стандартам, що створює потребу відтермінувати введення цього мита.

Україні не варто інтегрувати нові регулювання в уже наявну податкову систему, переконана Данкова, натомість доцільним рішенням є створення нового податку, який буде схожий на європейське екологічне мито. Проте, як зазначила фінансова директорка "Метінвесту", запровадження цього податку має бути поступовим, оскільки потрібні для переходу інвестиції є значними. Вона нагадала, що на переобладнання своїх підприємств європейські металургійні компанії отримали мільярдні державні субсидії.

"На жаль, під час війни Євросоюз чи МВФ не будуть здійснювати таких інвестицій у нашу екологічну програму, тому впровадження СВАМ також слід відкласти на державному рівні. Якщо екологічні податки все ж будуть введені без фінансової підтримки й інвестицій, це створить черговий бар'єр для конкурентоспроможності України на світовому ринку", – наголосила вона.

Контекст:

Згідно з дослідженням GMK Center, українські експортери продукції до країн ЄС у межах стратегії Green Deal і, зокрема, CBAM зазнають значних витрат. Якщо в перший рік повного введення CBAM Україна втратить $202 млн експорту, то 2030 року цей показник зросте до $1,440 млрд на рік, найбільше постраждає ГМК. Через CBAM Україна може після 2030 року припинити експорт такої продукції, як цемент, добрива, чавун, квадратна заготівля, сортовий прокат, констатують у дослідженні.

Заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка, відповідальний за переговори з Євросоюзом щодо цих питань, сказав, що уряд уже розпочав переговори про виключення України з-під дії СВАМ.