Міністр Петрашко протиснув рішення продовжити дію корупційних схем на ринку сірчаної кислоти – "Укрметалургпром"
Очільник "Укрметалургпрому" Олександр Каленков заявив, що не розуміє позиції міністра економіки Ігоря Петрашка, який мав достатньо підстав для скасування квот на сірчану кислоту, через які вітчизняні виробники кислоти втрачають мільйони, продаючи її за допомогою посередників, а її споживачі відчувають гострий дефіцит ресурсу.
Міністр економрозвитку Ігор Петрашко протиснув рішення про продовження дії квот на імпорт сірчаної кислоти, які призвели до створення корупційних схем на ринку. Про це заявив виданню "ГОРДОН" президент об'єднання "Укрметалургпром" Олександр Каленков.
За його словами, на засіданні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі ухвалили рішення залишити без зміни чинні квоти на імпорт сірчаної кислоти, які призвели до монополізації ринку, зростання цін на ресурс і корупційних схем. Водночас ухвалили рішення про скасування розподілу квот між країнами (раніше була преференція в Білорусі).
"Усі схеми корупційні, які працювали, вони продовжуватимуть працювати – непрозора система видавання квот, непрозора система реалізації державними компаніями сірчаної кислоти – усе це зберігається, так само як зберігаються і надмірні ціни, що дають змогу заробляти деяким приватним особам, які годуються на двох державних підприємствах – "Східний ГЗК" і "Сумихімпром", – сказав Каленков.
Очільник "Укрметалургпрому" заявив, що не розуміє позиції міністра економіки, який мав достатньо підстав для скасування квот на сірчану кислоту, через які вітчизняні виробники кислоти втрачають мільйони, продаючи її за допомогою посередників, а її споживачі відчувають гострий дефіцит ресурсу.
"У міністра була можливість цілковито зануритися в сутність проблеми. Чому ухвалили таке рішення, я не знаю, тому що це не відповідає ні економічній доцільності, ні державним інтересам, ні просто логіці", – підкреслив Каленков.
Позафракційний народний депутат Муса Магомедов звернувся в НАБУ щодо порушень на держпідприємстві "Східний ГЗК", яке продає свою продукцію – сірчану кислоту – виключно через посередника, унаслідок чого державі завдали збитків на 137 млн грн.
Із 1 вересня 2018 року міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі Мінекономрозвитку запровадила квоти на постачання сірчаної кислоти. Офіційною причиною став нібито захист вітчизняного виробника, але внаслідок запровадження обмежень ціни на сірчану кислоту без об'єктивних передумов зросли майже удвічі, відбулася монополізація ринку, писав "Главком" .
За оцінками видання, це призвело до того, що підприємства-споживачі опинилися в заручниках в окремих посередників: ті зривають постачання, диктують економічно необґрунтовані умови, однак вибору немає – купити сірчану кислоту через квоти на імпорт можна тільки в обмеженого кола постачальників, якими, як правило, є приватні компанії, а не державні підприємства, які цю сірчану кислоту виробляють.
Портал підкреслював, що експерти і представники профільних асоціацій наполягають на необхідності негайного скасування обмежень на імпорт сірчаної кислоти і олеуму для нівелювання ризиків недостатнього забезпечення підприємств-споживачів критично важливою для них сировиною, а також на створенні умов для руйнування корупційних схем, які на тлі запровадження квот побудували навколо державних підприємств – виробників сірчаної кислоти.