Обмеження експорту ріпаку й сої загрожують зниженням вартості землі й погіршенням інвестклімату в Україні – ЗМІ

Агентство зазначає, що через неочікувані регулювання посівні площі під цими культурами будуть зменшуватися, що впливатиме на загальну рентабельність земельних наділів, а отже – на доходи виробників, податкові надходження, рівень і якість зайнятості в агросекторі.

У травні Мінагропрод і деякі профільні асоціації виробників, експортерів і переробників зернових культур виступили з ініціативою запровадити додаткові мита або навіть заборони на експорт ріпаку й сої. За даними "Українських новин", виробники різко відреагували на ідеї про обмеження.

"По-перше, йдеться про явний перерозподіл доходів на користь переробників, що завдає удару по виробниках, які тримають на собі значну частину експортної виручки (до третини всього аграрного експорту як у грошах, так і в обсягах)", – пишуть журналісти.

За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Михайла Соколова, обмеження експорту призведе до переспрямування доходів від аграріїв до переробників, адже переробні компанії зможуть закуповувати сировину дешевше в умовах штучно створеного дефіциту експортних можливостей.

"По-друге, великим є ризик втрати частини зовнішніх ринків збуту. І це не завжди країни "третього світу". Наприклад, п'ять найбільших покупців для українського ріпаку – це Німеччина, Румунія, Нідерланди, Бельгія, Франція (за обсягами прямого експорту, частина продукції потім перепродується на інші ринки), а для сої – Єгипет, Туреччина, та ж Німеччина, Нідерланди, Греція. Якщо Україна раптом закриє свій експорт або суттєво його обмежить, нестачу швидко закриють великі гравці – Австралія, Канада, Німеччина, Франція (по ріпаку), США, Бразилія (по сої). Відвоювати ці позиції знову буде вкрай важко", – підкреслили автори статті.

За їхніми словами, ще одним наслідком запровадження квотувань, заборон, додаткових мит чи інших обмежень з боку держави стане зниження вартості землі сільськогосподарського призначення, а з ним – і зменшення капіталомісткості всього агросектору.

"Логіка цих наслідків наступна. Під соєю й ріпаком в останні кілька років стабільно зайнято близько 14–15% посівних площ, проте через погодні умови й інші фактори ці площі поступово скорочуються. Якщо буде запроваджено мита й інші обмеження, що призведуть до зниження цін на ці культури на внутрішньому ринку (через штучно створену відсутність конкуренції), впаде рентабельність посівів, а відтак – і капіталізація самих земель. Це в свою чергу призведе не тільки до подальшого зменшення посівних площ під ріпаком і соєю, а й до загального падіння цін на землю. За найбільш оптимістичним сценарієм, незасіяні цими культурами площі мали б бути переорієнтовані під інші, більш привабливі в таких економічних умовах зернові чи олійні з більшим рівнем маржинальності", – ідеться в статті.

У реальних ринкових умовах сучасної України частина площ, які передбачено під сою й ріпак за умов коректної, продуманої на кілька років наперед сівозміни, залишаться взагалі незасіяними, вказує агентство.

"Хтось не встигне зорієнтуватися, не знайде додаткових ресурсів або взагалі відмовиться займатися сільським господарством як таким. За таких умов, на фоні зниження врожайності на понад 10% й обсягів експорту на 22% з подальшою негативною динамікою наділи взагалі перестають бути інвестиційно привабливим активом, що може призвести до численних банкрутств фермерських господарств, суттєвого падіння орендної плати або й зовсім припинення виплат власникам паїв, банкрутств по кредитах, зниження загального рівня взаємної довіри по галузі. Таким чином, наслідки кризи матимуть вплив не лише на сільськогосподарські підприємства, але й на всю аграрну екосистему, включно із жителями сіл та їхніми сім'ями, які становлять до 30% всього населення країни і значна частина яких напряму залежна від оренди паїв і роботи на них. Тут також ідеться про скорочення бюджетів громад, погіршення добробуту селян, зниження податкових надходжень у місцеві бюджети. Менше грошей у селі – менше можливостей для розвитку інфраструктури, освіти, медицини на місцях. Відтік робочої сили із села може прискоритися", – пишуть "Українські новини".

На думку авторів, наслідки обмеження чи заборони експорту ріпаку й сої можуть призвести до розбалансування ринку землі в Україні, що тільки починає функціонувати.

"Якщо прибутковість агровиробництва падає й ціни землі обвалюються, потенційні інвестори (як внутрішні, так і зовнішні) втратять інтерес не лише до переробного виробництва, а й до купівлі або довгострокових інвестицій у землю. Це гальмує розвиток ринку землі та зменшує притік капіталу в агросектор. І нівелює саму ідею перетворити землю на товар, що міг би стати поштовхом для розвитку виробництва в агросекторі за рахунок пожвавлення кредитування", – наголосили журналісти.

Вони висловили занепокоєння через повернення держави до втручання у збалансований, інтегрований у світову економіку ринок. Такі кроки, на їхню думку, суперечать заявам про створення сприятливих умов для залучення ресурсів у країну.