Перший заступник глави САП Максим Грищук свідомо порушив закон у справі щодо "Роттердам плюс" – адвокатка

"І це навряд чи збіг, адже ще кілька місяців тому позиція прокурора щодо цієї справи була протилежна", – написала юристка й зазначила, що Національне антикорупційне бюро звернулося до САП і генпрокурора зі скаргою після закриття справи "Роттердам плюс" 27 серпня 2020 року.

Виконувач обов'язків керівника САП і перший заступник керівника САП Максим Грищук написав рапорт на генпрокурорку Ірину Венедіктову про те, що в нього немає повноважень скасувати закриття справи Роттердам плюс, повідомила Одинець.

"У рапорті він і Конституцію згадав, і ч. 6 ст. 36 КПК процитував, і про закон "Про прокуратуру" не забув, і навіть написав: "Не будучи прокурором у кримінальному провадженні, перший заступник керівника САП ОГП чи навіть виконувач обов'язків керівника САП узагалі не має доступу до відомостей конкретного кримінального провадження в ЄРДР [Єдиного реєстру досудових розслідувань] та не має навіть технічної можливості скасувати вказане рішення", – і перенаправив на генерального прокурора. Ірина Венедіктова скаргу розглянула й відмовила НАБУ, вказавши, що підстав для скасування не вбачає", – написала адвокатка.

Вона підкреслила, що 5 січня 2021 року Грищук скасував постанову про закриття цієї самої справи і, отже, повністю змінив свою позицію.

"Сам факт того, що у вересні 2020-го Грищук в рапорті зазначає, що ст. 36 КПК не надає йому права скасовувати рішення прокурорів САП, переконливо свідчить, що він усвідомлює, що вчиняє протизаконно й умисно, повністю розуміючи зміст своїх дій. Більше того, Максим Грищук додумався скасувати постанову заступника керівника САП – Віталія Пономаренка, усвідомлюючи, що посади першого заступника керівника САП і заступника керівника САП є рівнозначними, – і це пряма норма положення про САП", – заявила Одинець.

Адвокатка наголосила, що Грищук ухвалив таке рішення наступного дня після того, як два детективи до нього звернулися зі скаргою, саму постанову він підписав без витребування матеріалів кримінального провадження. Одинець додала, що Грищук не був прокурором у кримінальному провадженні на жодному етапі розслідування справи "Роттердам плюс".

"При цьому в постанові вказуються й висновки експертів, й економічні дослідження, і їхній аналіз. Як таке може бути у правовій державі? Французи кажуть: шукайте жінку. Українські реалії трохи інші, і тут треба шукати інтересантів та бенефіціарів таких рішень. І якщо тим, хто в темі і справі, зрозуміло, кому вигідні такі дії Максима Грищука, то питання, чому він це робить напередодні співбесіди на посаду керівника САП і хто тоді насправді впливає на призначення в САП, лишаються відкритими. А чесні відповіді на них можуть бути дуже неприємними для суспільства", – заявила юристка.

Контекст:

Спеціалізована антикорупційна прокуратура втретє закрила справу "Роттердам плюс", про це повідомило 9 квітня Національне антикорупційне бюро, яке розслідувало її понад чотири роки.

17 березня ВАКС утретє підтвердив законність дій старшого прокурора групи прокурорів САП, який двічі закрив справу "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину.

САП повідомила 28 серпня 2020 року про закриття справи "Роттердам плюс" у частині, що стосується підозрюваних, через відсутність достовірних і вичерпних доказів завдання збитків. 8 серпня закінчувався строк проведення розслідування, яке триває три з половиною роки, із березня 2017-го. Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, до 8 серпня 2020 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) зобов'язане було завершити розслідування, а САП – передати справу до суду або закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину. ВАКС підтримав це рішення.

НАБУ 27 жовтня повідомило про відновлення справи.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 18 листопада припинила всі провадження щодо оскарження рішення прокуратури закрити справу "Роттердам плюс" через відсутність складу злочину. Антимонопольний комітет України також закрив розслідування щодо формули "Роттердам плюс" у зв'язку з відсутністю порушень.

21 січня 2021 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повторно закрила справу "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину.

27 січня про відновлення цієї справи повідомило НАБУ. Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова, коментуючи цей факт, нагадала, що Вищий антикорупційний суд уже двічі погодився з рішенням процесуального керівника у цій справі Віталія Пономаренка про закриття провадження.