САП відновила розслідування у справі "Роттердам плюс" 

Спеціалізована антикорупційна прокуратура відновила розслідування у справі "Роттердам плюс". Про це 27 січня повідомило у FacebookНаціональне антикорупційне бюро.

У бюро зазначили, що розслідування 25 січня відновив в.о. керівника САП Максим Грищук.

У НАБУ розкритикували роботу старшого групи прокурорів у цій справі Віталія Пономаренка і звернулися до генеральної прокурорки України Ірини Венедіктової з вимогою замінити його. У заяві йдеться, що це дасть змогу забезпечити ефективне розслідування однієї з найбільших корупційних схем в історії України.

Бюро назвало неприпустимим обраний спосіб процесуальної поведінки Пономаренка.

У НАБУ підкреслили, що замінити керівника групи прокурорів може тільки керівництво Офісу генпрокурора, "яке уникає постановлення рішення із цього приводу і не надає власної незалежної оцінки діям і рішенням згаданого прокурора, тим самим унеможливлюючи проведення подальшого неупередженого розслідування".

21 січня прокурор САП Пономаренко вдруге закрив розслідування справи "Роттердам плюс". У НАБУ тоді заявили, що оскаржать це рішення. До цього він закривав провадження 27 серпня 2020 року.

Бюро неодноразово називало прокурора Пономаренка упередженим і вимагало його заміни. На думку детективів, у справі "Роттердам плюс" зібрано переконливі докази протиправних дій посадовців Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, і представників групи компаній, яка є бенефіціаром неправомірної вигоди.

Формула "Роттердам плюс" діяла для розрахунку вартості вугілля для встановлення прогнозу вартості електроенергії для промислових споживачів у період 2016–2019 років. Вартість вугілля розраховували за формулою "вартість вугілля в порту Роттердам плюс вартість його доправлення в Україну". Через застосування формули теплові генерації, зокрема ДТЕК бізнесмена Ріната Ахметова, продавали електроенергію дорожче, зазначала "Економічна правда". Формулу було скасовано 1 липня 2019 року із запровадженням ринку електроенергії.

Як пояснило "Слово і діло", у тариф на електроенергію закладали вартість доправлення вугілля з порту в місті Роттердам (Нідерланди) до ТЕС, водночас не враховували, звідки привозили вугілля. Отже, зазначили журналісти, купуючи вугілля на території України (зокрема в окремих районах Донецької та Луганської областей), а не за кордоном, можна було одержувати надприбуток. Цим, на думку НАБУ і САП, скористалася група ДТЕК.

НАБУ розпочало розслідування у цій справі 2017 року. У ній фігурує шестеро осіб: четверо колишніх членів НКРЕКП і двоє топменеджерів ДТЕК.

У січні 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд Києва підтвердив, що детективи НАБУ діяли законно й у межах повноважень під час розрахунку й установлення розміру збитків через введення формули "Роттердам плюс". У бюро вважають, що за першийперіоддії формули у 2016–2017 роках споживачам електроенергії було завдано збитків у розмірі 18 млрд грн. Збитки за весь період дії формули, за даними НАБУ, становлять 39 млрд грн.

У ДТЕК відкидають обвинувачення НАБУ і стверджують, що співробітники компанії зазнали необґрунтованого переслідування в межах цього кримінального провадження.