Рада ввела правовий режим "Дія City" для стимулювання розвитку цифрової економіки

Відповідно до законопроєкту, правовий режим "Дія City", який поширюється на юридичних осіб – резидентів цього режиму, створює сприятливі умови для ведення інноваційного бізнесу, залучення інвестицій, розвитку цифрової інфраструктури та залучення талановитих працівників.

Правовий режим "Дія City" встановлюють на необмежений строк, але не менше ніж на 25 років від дня занесення до реєстру запису про першого резидента "Дія City". На всіх резидентів "Дія City" поширюється система державних гарантій захисту інвестицій.

Ініціатори законопроєкту пропонують лібералізувати трудові відносини між резидентами "Дія City" та особами, працю яких вони використовують. Для цієї мети запропоновано застосування контрактної форми трудового договору або наймання працівників на підставі спеціального договору – гіг-контракту.

Законопроєктом передбачено підстави і порядок втрати статусу резидента, апеляція на рішення про втрату резидентства, свободу співпраці з фізичними особами – підприємцями, декларативність набуття статусу резидента.

У доопрацьованій редакції законопроєкту вилучено вимогу для стартапів надавати бізнес-план.

Водночас Міністерство цифрової трансформації матиме повноваження вести реєстр резидентів, але не вирішуватиме, кого туди включати.

Також законопроєкт не обмежує переліку дозволених видів діяльності.

Згідно з повідомленням пресслужби "Дія City", завдяки проєкту частка IТ-галузі у ВВП країни збільшиться до 10%, а кількість робочих місць у галузі зросте з нинішніх 200 тис. до 450 тис. до 2024 року.

Також указано, що документ було розроблено в тісній співпраці з ІТ-індустрією.

Водночас 13 липня під стінами Верховної Ради в Києві відбувся мітинг ІТ-шників проти ініціативи "Дія City", повідомляли ресурси Dev і The Page. На нього прийшло кілька десятків людей із гаслами "Мінцифри, робіть IT-послуги, а не IT-колгосп", "Усе настільки погано, що навіть інтроверти тут", "Працює – не чіпай, бо працюватиме десь у Польщі" та іншими.

"Ми вбачаємо ризики в тому, що IT-галузь відокремлюється від інших галузей за умовами "Дія City". Ми хочемо працювати, як і всі інші, на ринку. В IT і так усе добре", – сказав Володимир Рожков, один з організаторів мітингу.

The Page зазначає, що одна з основних вимог мітингувальників – вилучити із законопроєкту положення щодо "договорів про непереманювання", згідно з якими фахівець не має права протягом певного строку здійснювати конкурентні дії – працювати на будь-якого конкурента. Цей пункт на вимогу IТ-бізнесу прибрали із законопроєкту до другого читання, повідомляв автор документа нардеп Єгор Чернєв ("Слуга народу").

Контекст:

У вересні 2020 року Міністерство цифрової трансформації України презентувало проєкт "Дія City" – вільну економічну зону, особливий правовий режим, який має створити умови для розвитку української IT-індустрії.

Перший законопроєкт №4303 "Про стимулювання розвитку цифрової економіки України", який регулює умови роботи цієї зони, Верховна Рада ухвалила в першому читанні 15 квітня.

Мінцифри також підготувало другий законопроєкт, який має надавати резидентам "Дія City" спеціальний статус суб'єкта у кримінальному процесі, щоб уберегти від неправомірного тиску силовиків. Відповідний законопроєкт №4305 було зареєстровано в листопаді минулого року, але зараз його знято з розгляду.

У червні 2021 року Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №5376, який передбачає введення спецрежиму оподаткування для IT-компаній у межах проєкту "Дія City".